Закриття ФОП в Україні в 2017 році. Чому не потрібно проходити перевірку в податковій

Зміни в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», внесені в кінці 2016 року, кардинальним чином змінили життя багатьох підприємців. Тепер, незалежно від того, чи перебуває підприємець на загальній системі оподаткування і чи має він дохід, виникає обов’язок щомісячного нарахування єдиного соціального внеску в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати (3200 х 22% = 704 грн. у 2017 році).

Також читайте!

Прекращение предпринимательской деятельности ФЛП

Відповідно, всі ФОП, які не захотіли з різних причин проходити процедуру припинення підприємницької діяльності і виключення з реєстру підприємців, і просто здавали річні звіти, тепер в 2018 році зобов’язані будуть заплатити ЄСВ за 2017 рік, виходячи із ставки 704 грн. в місяць.

Природно, такі зміни не були обділені увагою ЗМІ, і в газетах, журналах, на різних сайтах з’явилося безліч інструкцій «як покроково ліквідувати ФОП» з різним ступенем достовірності. Давайте розберемося наскільки вони достовірні.

Міф 1. При ліквідації підприємця обов’язково потрібно пройти перевірку в податковій інспекції.

Даний міф активно підтримують співробітники ДПІ, які роз’яснюють всім підприємцям, які звернулися за консультацією, обов’язок написати заяву на добровільну перевірку. При цьому люди навіть не замислюються, чому ж обов’язкова перевірка вимагає добровільної заяви.

Насправді все просто. Коли ФОП пише заяву з проханням перевірити його, інспектор в 90% випадків не дає йому під розпис наказ про початок перевірки і тим самим встановлений законодавством термін на проведення перевірки просто не починає свою течію.

Далі підприємця просять принести всі документи: виписки банку, договори, накладні, первинні документи, що підтверджують отримання доходу. В іншому випадку інспектор загрожує різними типами санкцій, найпростіша з яких 510 грн. штрафу за порушення податкового кодексу, а найпоширеніша загроза донарахування 18% ПДФО і 1,5% військового збору за купівлю товару не у ФОП.

Після цього підприємців змушують виконувати роботу співробітника податкової і замість них ходити з обхідним листом по різним службам. Загальний термін такої «перевірки» замість 10 днів зазвичай затягується до 3-4 місяців.

Як ми бачимо, інспекторам ДПІ вигідна ситуація, при якій підприємець перебуває в залежному становищі від перевіряючого.

Давайте подивимося, що ж говорить про необхідність перевірок законодавство.

Стаття 78 Податкового кодексу України регулює порядок проведення документальних позапланових перевірок. Пункт 78.1.7. даної статті дає право податковому органу почати перевірку в разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, однак обов’язки для підприємця проходити перевірку ні ця стаття, ні інші статті НК України не містять.

Більш точно порядок зняття з обліку підприємців врегульовано п. 11.22 Порядку обліку платників податків і зборів. Відповідно до даної норми:

Підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням. Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця здійснюється в разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє його зобов’язань, що виникли під час здійснення підприємницької діяльності, і не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує враховуватися в контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яке отримувало доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Така фізична особа повинна забезпечити остаточні розрахунки по податках від здійснення підприємницької діяльності, у встановлені терміни подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Контролюючий орган може призначити і провести документальну перевірку такого фізичної особи – платника податків за наявності підстав і з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, як ви самі бачите, про ніякої обов’язкової перевірці мови не йде. Звичайно ви можете пройти її, якщо вважаєте, що це позбавить вас від уваги податкового органу в майбутньому. Однак за нашим досвідом, за кілька років закриття ФОП за схемою, яка буде описана нижче, жодного разу податковий орган ні відкрив перевірку за своєю ініціативою. І з іншого боку, проходження перевірки зовсім не гарантує того, що ДПІ не захоче і не перевірить повторно вже перевірений період за новими підставами.

Міф 2. Проходження перевірки при ліквідації ФОП веде до виключення з реєстру і захищає від проблем в майбутньому.

Згідно ст. 70 ПК України, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр). До Державного реєстру вносяться відомості про державну реєстрацію, реєстрацію та постановку на облік фізичних осіб – підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Такі відомості включають в тому числі дати, номери записів, свідоцтв та інших документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності, інші реєстраційні дані.
Згідно ст. 65 ПК України, внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Як ми вже зазначили вище, згідно п. 11.22 Порядку обліку платників податків і зборів, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує враховуватися в контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яке отримувало доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Тобто, по суті, підприємець всього лише з реєстру діючих ФОП переміститься до реєстру осіб, які були ФОП. Уникнути громадянину України внесення в той чи інший податковий реєстр неможливо. Тому коли «юрист» або податковий інспектор лякає вас не виключенням з реєстру, якщо ви не пройдете перевірку, ви повинні розуміти, що повне виключення з реєстру неможливо.

Що ж ФОП дійсно зобов’язаний зробити для повної процедури припинення своєї підприємницької діяльності?

У відповідності до ст. 295 ПК України, в разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Згідно ст. 294 ПК України, в разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Згідно ст. 177 ПК України, фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якому відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем ​​закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрація припинення підприємницької діяльності.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця його останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи .
Згідно порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, такі особи зобов’язані подати самі за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, правильний алгоритм, який відповідає законодавству, буде наступним:

1. Подача заяви держреєстратору про реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
2. Подача річних звітів, якщо вони не подані раніше.
3. У разі, якщо ФОП був на єдиному податку – оплата єдиного податку та ЄСВ за місяць, в якому було подано заяву держреєстратору. Якщо не було сплачено ЄСВ попереднього періоду (наприклад ліквідація відбувається в лютому, значить ЄСВ повинен сплачуватися за січень і за лютий) – його також необхідно сплатити.
4. У разі, якщо ФОП знаходиться на загальній системі оподаткування – оплата ЄСВ за місяць, в якому було подано заяву держреєстратору.
5. Подача ліквідаційних звітів.
6. Закриття рахунку в банку, якщо він був відкритий.

Інші дії з боку підприємця, який вирішив припинити свою діяльність, законодавство не передбачає.

Дата актуалізації статті – 2017р.

Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею: