Підтримати малий бізнес. Як Україна відстала від світу

Український підприємець змушений брати кредити під 25% річних, а американський чи німецький — під 2-4%

Що таке малий та середній бізнес

Розвинутий малий та середній бізнес — це ознака прогресивної економіки. Саме так вважають в передових країнах світу. Тому більшість політичних та економічних програм там відштовхуються від принципу “Think first small” (“Спочатку думай про малих”).

Щодо кількісної градації та визначення, які підприємства вважати малими, а з яких показників можна вести мову про великий бізнес, в Україні склалася неоднозначна ситуація.

В світі це визначення теж доволі умовне — згідно зі шкалою ЄС, критерієм віднесення підприємств до тієї чи іншої категорії є кількість працівників: 1-9 осіб — дрібний бізнес, від 10 до 19 - малий, а великий бізнес починається з 249 працівників на підприємстві.

В Україні малий та середній бізнес забезпечує 79% робочих місць

Серед усіх підприємств України малий та середній бізнес складає 99,8%. Таку інформацію поширює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Але знову ж таки, найбільше запитань викликає градація.

Для порівняння, в Німеччині  малий та середній бізнес складає 99,7% всіх суб’єктів господарювання. Тобто, в Україні зараз навіть вищий показник.

Також український малий та середній бізнес створює 59% доданої вартості, що теж перевищує аналогічні показники Польщі та Німеччини.

Якщо в нас більше малих та середніх підприємців, аніж в Німеччині, тоді в чому проблема? В якісних показниках.

В Німеччині малий та середній бізнес забезпечує державі більше половини ВВП. За даними ООН загалом на малих та середніх підприємствах задіяно 50% трудового населення світу та виробляється від 30 до 60 % національного продукту, залежно від країни.

Українці ж завдячують малому та середньому бізнесу лише 15% ВВП.

Ще одним важливим показником є частка експорту.

Більше 98% німецьких малих та середніх підприємств експортують свою продукцію закордон. В Україні ж частка загального експорту в структурі ВВП складає 16%.

Дешеві кредити для бізнесу

Країни, що розуміють важливість малого та середнього бізнесу для економіки всіляко сприяють його якісному розвиткові. Та сама Німеччина запустила 200 програм підтримки малого та середнього бізнесу під загальною назвою Mittelstand, які передбачають виділення на кредитування таких підприємств 15,5 млрд  євро щорічно.

Чимало уваги малому та середньому підприємництву приділяють і в США. Бізнесу сприяють зниження податків та низка організацій на кшталт U.S. Small Business Administration (SBA), яка понад 60 років займається підтримкою бізнесу й надає підприємствам фінансову та консультативну підтримку. Також організація виступає гарантом компанії перед кредиторами та надає позики до $2 млн самостійно.

Цікава практика розвитку малого та середнього бізнесу, яку згодом може перейняти й Україна, в Ізраїлі та Польщі. Уряд створює державні венчурні фонди, які інвестують в різні стартапи. Зараз в Польщі держбанк 60% усіх кредитів надає саме малому та середньому бізнесу. Максимальна сума такої гарантії становить до 1 мільйона євро, а вартість – перший рік безкоштовно, другий – 0,5%.

Японці вже 15 років мають змогу відкривати власну справу без стартового капіталу, всього з однією єною. Лише за 2012-2014 роки кількість середніх підприємств в країні зросла на 47 тис.

Втерла носа Україні за доступністю кредитів для підприємств навіть далека Руанда. Ця відносно бідна африканська країна зараз займає 2 місце в рейтингу Doing Business за легкістю отримання кредитів на розвиток підприємництва.

Завдяки цьому держава на чолі з авторитарним правителем зуміла значно обійти Україну за рівнем корупції та залучила до себе вдвічі більше інвестицій, аніж Україна.

Чому так скрутно з кредитами для бізнесу в Україні?

Держава не надто сприяє тому, щоб український малий та середній бізнес отримував так звані “дешеві” кредити. Однак, за словами заступниці директора департаменту Мінекономіки Лідії Поплавської, відсутніть політики — це також політика.

Держава ігнорувала, а банківський сектор “лупив” нереальні кредитні ставки (25% річних).

Банкіри свідомо обходили увагою сектор малого та середнього бізнесу, знаходячи його занадто специфічним і дрібним, як для масштабного співробітництва. Тож підприємці уникали співпраці з банками та навчилися обходитись без них, що й “загартувало” їх від кризових потрясінь та надало мобільності.

Однак це призводило до того, що чимало підприємців віддавало перевагу тому, щоб залишатися “в тіні”, тож гроші від них потрапляли в українську економіку лише частково.

Врятувати український бізнес

Українські урядовці дуже люблять наголошувати на важливості розвитку малого та середнього бізнесу, забуваючи, що кількість малих та середніх підприємств в нашій країні вже достатня.

Зараз потрібно зосередитися на якісному складнику розвитку, а він, чи не в першу чергу, залежить від того, як держава впливатиме на кредитні ставки для бізнесу.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу в Україні до 2020 року. Вона передбачає, що до кінця декади український малий та середній бізнес повинен наростити обсяги реалізації, частку у валовій доданій вартості та прибутки. Багато надій Мінекономіки покладає на розвиток інноваційного бізнесу.

Зараз українське мале підприємництво має надії на міжнародні програми. З березні 2016 року Україна приєдналась до програми Євросоюзу з фінансування бізнесу COSME, яка принесла нашій країні 117 млн євро на розвиток підприємництва.

Також в Україні запрацювала програма Horizon 2020 від Європейської комісії. Щоправда змогу взяти участь в цій програмі отримали лише 4 українські компанії.

З квітня 2017 року 250 осіб в Україні, які мають дохід не більше 10 млн євро в рік і які ведуть діяльність не менше 3 років, мають змогу потрапити до програми від Німецького банку розвитку (KfW) та Німецько-Українського фонду (НУФ).

Ці щасливчики зможуть отримати інвестиційний кредит під 17% на 6 років. За умовами договору з НБУ, Ощадбанк спрямує кошти з програми на фінансування підприємств у виробничій сфері, сільському господарстві, енергоефективності, сфері послуг та інших.

Джерело: Espreso.tv