Уроки для начинающих предпринимателей

Уголок потребителя

Рассылка новостей




15.03.2019

Вбити ФОПів

Кабмін в особі одіозного міністра соцполітики Віталія Реви вчергове висловив «реформаторську» ідею: якщо вже шукати ворогів української економіки, то їх неодмінно треба знаходити серед фізичних осіб-підприємців. Це, виявляється, вони не доплачують мільярди в нашу бездонну казну, це вони цинічно обкрадають пенсіонерів, недоплачуючи з кревних у вічно-дефіцитний Пенсійний фонд з його радянською солідарною системою.

Фабула конфліктної новації від Реви

Мінсоцполітики підготувало спеціальний законопроект, спрямований на заборону використання цивільних відносин між компанією та фізичною особою-підприємцем замість найму такої особи на роботу. Пропонується доповнити Кодекс законів про працю новою статтею – «Ознаки наявності трудових відносин». У статті міститься сім критеріїв, за якими ФОП підпадає під характеристики найманого працівника. Зокрема, якщо прибуток приватного підприємця є єдиним від однієї компанії, чи перевищує 75%; або коли оплата особі за роботу здійснюється з періодичністю двох або більше разів. Якщо інспектор праці на власний розсуд виявлятиме порушення принаймні трьох із цих критеріїв, то роботодавцю виписуватиметься штраф за кожного «неоформленого» ФОПа – у 30 мінімальних зарплат (нині це становить «круглу» суму у 125 тисяч грн.). До того ж, пропонується виявляти порушників без суду і слідства – і без поправки на те, що рішення «руки государевої» може бути суб’єктивними, а надто – корупційними. Схема виглядає на кшталт сталінської «трійки».

Фіскальний мотив цієї новації зрозумілий. Адже бізнес за допомогою ФОПів оптимізує базу оподаткування, не платячи за працівника єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від зарплати. Водночас, виграє і «єдинщик», оскільки з суб’єкта підприємницької діяльності не стягується 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору, які відраховуються в державну казну із зарплати найманого працівника. Сьогодні ж ФОП 3-ї групи сплачує всього 5% з отриманого доходу і 918 грн. щомісячного соціального внеску. Саме цю «злочинну схему» і вирішили перекрити міністр соцполітики та його кабмінівські соратники.

Полум’яне вітання від Азарова

Дозволю собі кілька зауважень на цю тему, яка сьогодні стала вже резонансною. Безумовно, податки в Україні повинні платити всі – проте свіжа історія з наступом уряду на ФОПів аж ніяк не стосується боротьби з тіньовим бізнесом. Річ у тім, що в Україні ще з 1998 року існує податкова преференція для малого й середнього бізнесу у вигляді єдиного податку. Завдяки цьому мільйони людей почали давати собі раду, заробляючи на життя і не вимагаючи соціальних подачок від пострадянської держави.

Власне, нинішня війна уряду проти ФОПів (і цілком легальних, проте, з точки зору держави, неправильних «схем») логічно випливає із двадцятилітньої традиції, що полягає в приматі фіскалізації над ліберальним сприянням розвиткові підприємництва. Згідно з цією традицією, держава продовжує сприймати представників малого та середнього бізнесу як безправних об’єктів і джерел примусового наповнення бюджету з податків, штрафів та різноманітних стягнень. З іншого боку, численні правоохоронні й податкові органи, навіть після Революції Гідності, і досі сприймають цих підприємців як джерело отримання корупційної ренти.

Ця історія з черговим витком боротьби нинішньої влади проти приватних підприємців виглядає як продовження політики сумнозвісного фіскала Азарова, що нею його уряд взагалі намагався в 2010 році ліквідувати СПД як клас, не прописавши цю категорію бізнесу в новому Податковому кодексі. Тоді це теж мотивувалося необхідністю знищити так звані внутрішні офшори, які нібито створюють нерівні умови для конкуренції на ринку (вочевидь, ФОПів з олігархічним бізнесом?). Адепти азаровської податкової системи так само переконували, що треба раз і назавжди скасувати законну оптимізацію податків, якою нібито зловживають платники єдиного податку. Чим закінчився цей парад антилібералізму у виконанні Януковича-Азарова, добре відомо – Податковим Майданом, який відстояв спрощену систему оподаткування, щоправда у нинішньому, спотвореному форматі з трьох груп ФОПів. І тут не можна не погодитися з народним депутатом Оксаною Продан, котра ще в 2015 році написала: «Ліберальні на вигляд чиновники насправді виявилися злегка тюнингованою версією Азарова і вірними послідовниками його податкової політики. Це одна з причин, чому в Україну не йдуть гроші, а підприємці виходять на акції протесту».

Перспективи «війни з горобцями»

Відтак, спробую стисло пояснити, чому ініціатива Реви є шкідливою і згубною для української економіки на даному етапі. Якщо закон таки ухвалять, то ним буде завдано нищівного удару найперше по IT-галузі і креативній індустрії. І це нічого, що вітчизняний IT-бізнес разом із фінтех-стартапами формує сьогодні 4% ВВП і забезпечує до 3% наповнення бюджету? Саме низький податок у 5% для фрілансерів приваблює найкваліфікованіші кадри в діджитал-індустрію. Це і є однією з першопричин динамічного розвитку IT-сфери: ринок аутсорсу в цій галузі минулого року досяг солідної цифри у 4 млрд. доларів. Якщо ж ввести в дію вищезгаданий закон, то можна спрогнозувати: низка IT-компаній закриється або перейде в «тінь». Водночас, десятки тисяч фахівців виїдуть до Німеччини, Польщі, Румунії або Угорщини, де для цього кластеру діють законодавчі та податкові стимули й пільги. З іншого боку, навряд чи іноземні інвестори вкладатимуть гроші в українські стартапи за умов, коли держава створює штучну турбулентність для IT-сфери, перманентно «закручуючи гайки» і придумуючи сумнівні фіскальні інструменти - замість максимального сприяння цьому бізнесу нової формації.

Адепти боротьби проти «оптимізації» податків за допомогою ФОПів апелюють до того, що нинішня спрощена система оподаткування і її застосування компаніями замість трудових договорів породжує «нечесну конкуренцію». Мовляв, IT-сфера отримує преференції на ринку завдяки залученню до роботи приватних підприємців, тоді як, наприклад, промисловим або сільськогосподарським структурам цю схему використовувати не з руки. Відтак, різні галузі платять різні ставки податків і це, нібито, несправедливо. Втім, така аргументація є абсолютно маніпулятивною, оскільки IT-бізнес аж ніяк не може конкурувати с «вертикально-інтегрованими» олігархічними холдингами, які контролюють експорт металу чи пшениці. Та й витрати на зарплатний фонд в останніх становлять 10%, тоді як в креативних і високотехнологічних галузях – аж 60-70%. Тож, якщо уряд хоче позбавитися «білої» IT-сфери, яка сплачує нехай і низькі податки, проте з мільярдів доларів, то дуже скоро отримає ситуацію, за якої «тіньові» айтішники не платитимуть до казни жодної копійки, а небагаточисленні легальні (що вижили після фіскальної «війни» уряду проти них) платитимуть непідйомну данину з мільйонів гривень. Та як все це кореспондується з одним із пунктів передвиборчої програми чинного Президента, яким декларується сприяння розвиткові IT-сфери, як однієї з чотирьох наріжних для української економіки?

Іще одне, мабуть, – найважливіше. За даними Інституту соціально-економічної трансформації, найбільші втрати державний бюджет зазнає від ухилення від сплати податків при застосуванні таких схем: контрабанда, «сірий імпорт» (до 70 млрд. грн. втрат бюджету на рік); офшори (65 млрд. грн.); конвертаційні центри (15 млрд. грн.). В той час, як втрати від «ФОПів замість найму» становлять 5 млрд. грн. Останні є вершиною піраміди, в основі якої – мільярдні схеми уникнення податків, що їх реалізують відомі всім олігархічні «монстри». Тож, чому б тоді урядові і правлячій парламентській коаліції не боротися, передовсім, із виведенням неоподаткованих капіталів з України до офшорних «лагун», не навести лад із трансфертним ціноутворення, не перекрити раз і назавжди корупційну вакханалію на митниці тощо? А вже потім – створити нормальні податкові умови для того, щоб ФОПи еволюціонували у найманих працівників.

І може державі все ж таки слід переглянути в плані осучаснення – застарілий інститут найманої праці, який сьогодні об’єктивно гальмує розвиток галузей п’ятого технологічного устрою? Може все ж таки варто роззирнутися за межами власної шкаралущі й імплементувати прогресивні формати фрілансу, аутсорсингу й цифрової економіки, за яких стали можливими Кремнієва долина, Google і Amazon, Facebook і Netflix? Та хіба це можливо в країні, де «вінницька економічна школа» - замість впровадження системних реформ - постійно бореться з «горобцями»?

P. S. Днями стало відомо, що прем’єр Володимир Гройсман на зустрічі з представниками IT-бізнесу заявив: «Хочу, щоб ви запам'ятали - питання по закону закрито. Ми можемо лише обговорювати, і знайти спільне рішення». Втім, зовсім не факт, що питання знову не «відкриється», якщо після президентських виборів нинішня урядова команда залишиться при владі. І рано чи пізно не витягне знову з широкого рукава цю фіскально-вбивчу ініціативу щодо ФОПів…

Олег Тітамир, Президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

Поделиться:

Комментарии   

# Олександр 777 22.03.2019 11:53
тільки вішати виродків ,більше нічого не врятує малий бізнес
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
Количество просмотров: 4946

Новый номер!

  • Нанял работников – рискуешь штрафом?
  • Нет специального закона – нет инспекционных посещений
  • Регистрируем РРО по-новому
  • Правила смены систем налогообложения и групп ЕН
  • Оформляем выплату зарплаты

 Подробнее...

KOZAK Fest-2019

Мы на Facebook

Популярное