30.05.2019

Розстрочення податкового боргу на підставі судового рішення. Як бути зі штрафами та пенею?

Судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від штрафів.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За порушення вимог податкового законодавства, а також іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій (відповідно до пп.14.1.265 ПКУ).

У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, він притягується до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій, передбачених п.126.1 ПКУ, а саме:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суму грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашення суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів - 20%.

Зміна строку сплати податку та збору здійснюється (відповідно до приписів п. 32.1 ст. 32 ПКУ) шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно пп. 32.2, 32.3 ст. 32 ПКУ зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

- відстрочки;

- розстрочки.

При цьому, зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Відповідно до приписів пп.14.1.175 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлені цим Кодексом терміни, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов’язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов’язання протягом установленого терміну.

Відповідальність, передбачена пунктом 126.1 ст. 126 ПКУ у вигляді штрафу, застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Судове рішення щодо розстрочення податкового боргу не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків, зокрема: суми податкового боргу та розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства.

Рішення суду не змінює статус заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати податкового боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

За таких обставин прийняття судових рішень, якими визначено порядок стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань. Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховний Суд зокрема у постанові від 08 травня 2018 року в справі №802/777/16-а.

Отже, розстрочення податкового боргу є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Розстрочення не виключає можливості застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу, зокрема і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Таким чином, законодавством України не передбачене звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафу за несплату узгодженої суми грошових зобов'язань протягом строків, визначених податковим законодавством, які у послідуючому були розстроченими за рішенням суду.

Талпа