Пам’ятка підприємцю щодо виїзної та виносної торгівлі

Виїзна та виносна торгівля належить до роздрібної торгівлі через дрібнооптову мережу і є однією з форм позамагазинного продажу товарів, під час якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів.

Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено «Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі» затвердженими Наказом Міністерства економіки №369/96 (надалі – Правила).

Продаж товарів здійснюється через:

• пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
• засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Виїзна (виносна) торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях.

Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування). Видаються такі дозволи відповідно до вимог:

Земельного кодексу України;

законодавства про благоустрій населених пунктів, планування і забудову території, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п 16. Правил).

Так, згідно п.30 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» затвердженого Постановою КМУ 833/2006 виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готовими до вживання, а також продаж швидкопсувних продтоварів здійснюється у відведених для цього місцях за умови наявності дозволу пересувних малих архітектурних форм (далі – МАФ).

При цьому п.35 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» завтерджених Постановою КМУ 198/1994 встановлено заборону на розміщення МАФів:

– біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам'ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

– ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

– в охоронних зонах інженерних комунікацій;

– на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);

– на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);

– ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Зазначаємо, що у різних нормативних актах визначення МАФів відрізняються.

Так, ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає малу архітектурну форму (МАФ), як елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До МАФів належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи) та ін.

Водночас п.2 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» затверджених Постановою КМУ 198/1994 визначає, що МАФом для провадження підприємницької діяльності є невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Однак всі об’єкти виїзної (виносної) торгівлі відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підпадають під визначення тимчасових споруд:

Тимчасова споруда торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до будівель, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на розміщення такого об’єкта торгівлі потрібен дозвіл, який видається органом місцевого самоврядування.

Зазначимо, що законодавство стосовно видачі таких дозволів непрозоре. Повного переліку документів, які подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, у окремому законодавчому акті не зазначено. Такі переліки встановлюються органами місцевого самоврядування у їхніх рішеннях на підставі низки законодавчих актів, а тому можуть відрізнятись в залежності від регіону.

Приблизний перелік документів, які необхідно надати органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, такий:

– заява на дозвіл виїзної (виносної) торгівлі;

– узгоджена органами ДАІ та відділом містобудування та архітектури міської (сільської, селищної) ради схема розміщення об’єкта;

– копія правоустановчих документів на земельну ділянку для розміщення стаціонарного об'єкта, в межах якої здійснюватиметься виносна торгівля;

– асортиментний перелік продукції для реалізації, погоджений територіальним органом Держсанепідслужби;

– копія договору на вивіз твердих побутових відходів по об’єкту, укладеного із спеціалізованим підприємством;

– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР);

– копія санітарного паспорта автомобіля (під час торгівлі з автотранспортних засобів продовольчими товарами).

При цьому орган місцевого самоврядування може відмовити у наданні дозволу, зокрема, з таких причин:

– подання встановленого пакета документів не в повному обсязі;

– виявлення недостовірної інформації в поданих документах;

– цільове призначення наявної у заявника земельної ділянки (у разі виносної торгівлі) не відповідає предмету дозволу;

– відсутність у переліку основних видів діяльності суб’єкта господарювання згідно з даними ЄДР виду діяльності, пов’язаного із предметом дозволу.

У разі відмови у наданні дозволу орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про відмову у видачі дозволу та надати заявнику обґрунтовану відповідь із зазначенням причин відмови.

Відмову у наданні дозволу може бути оскаржено згідно з Законом України «про звернення громадян» або у судовому порядку. Важливо: норми законодавства не забороняють заявнику після отримання відмови та усунення її причин подати заяву повторно.

Під час здійснення виїзної і виносної торгівлі дозволено не використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) за обов'язкового використання розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) за умови, що граничний розмір річного обсягу операцій із продажу товарів не перевищує 200 тис. грн. Це передбачено п.2 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій» затвердженого Постановою КМУ 1336/2000.

Крім того, відповідно до ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання не зобов'язані застосовувати РРО, РК та КОРО під час здійснення виїзної торгівлі у таких випадках:

під час продажу товарів фізособами-єдинниками, які належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО згідно з вимогами Податкового кодексу України;

під час здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;

під час продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу (за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів);

під час продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність згідно з ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і у разі здійснення звичайної торгівлі у приміщенні, передбачено відповідальність за порушення прав споживачів згідно зі ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», за порушення санітарного законодавства, якості стандартів продукції згідно ст.42 та ст.46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», за порушення трудового законодавства згідно ст.42, 164, 188 Кодексу законів про працю. Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Про такі порушення органу місцевого самоврядування повідомляють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи.

За матеріалами Бізнес, Ліга, Дебет-Кредит

Джерело