Please wait...
Фабула судового акту: До уваги читача пропонується рішення Касаційного адміністративного суду у зразковій справі у якій вирішено проблемне питання нарахування та сплати єдиного соціального внеску самозайнятою особою і можливості подвійного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності: як підприємницької, так і незалежної професійної діяльності.
Хочу звернути увагу на те, що висновки, які містяться у даному рішенні стосуються усіх самозайнятих осіб (адвокатів, нотаріусів, судових експертів тощо).
У даній справі податковий орган надіслав на адресу фізичної особи-підприємця, який до того ж є і судовим експертом з правом проведення автотоварознавчих експертиз вимогу про сплату єдиного соціального внеску.
Зазначена особа із такою вимогою не погодилась та звернулась до суду із позовом про скасування вказаної вимоги, як протиправної мотивуючи свої вимоги тим, що за положеннями пунктів 63.1, 63.2, 63.5 статті 63, пунктів 65.2, 65.4 статті 65 Податкового кодексу України особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, і наголошує на тому, що оскільки його судово-експертна діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи, отримані від здійснення такої діяльності, підлягають оподаткуванню згідно зі статтею 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Касаційний адміністративний суд із такими доводами погодився.
Задовольняючи позовні вимоги КАС зазначив, що відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є:
- фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже виходячи із згаданої норми законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
При цьому Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.
У даній справі позивач після отримання свідоцтва, яким йому присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз заяву про взяття на облік платника єдиного внеску не подавав. Проте, податковий орган самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що протирічить встановлено порядку постановки суб’єктів підприємницької діяльності як платників ЄСВ на облік.
Аналіз норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» свідчить про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Одночасно із врахуванням того, що позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітність як такий платник, КАС дійшов до висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.
