Нетипові операції підприємців та платежі у криптовалюті потраплять під фінмоніторинг

28 квітня 2020 року запрацює оновлений фінмоніторинг операцій, в яких є ризики легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Його механізм описує новий Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX.

Міністр фінансів пояснила як будуть застосовуватись окремі норми цього Закону на практиці.

Також читайте! Перевірятимуть менше, але каратимуть жорсткіше: міністр фінансів Оксана Маркарова про оновлений фінмоніторинг

По-перше, збільшили граничний поріг операцій для фінмоніторингу до 400 тис. грн та зменшили список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти – їх всього чотири.

Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція. Адже прибрали законодавчі обмеження для встановлення ознак «підозрілих» фінансових операцій. Тобто відбувається перехід до ризик-орієнтованого підходу.

По-друге, банк або інша фінансова організація мають самостійно налагодити систему фінмоніторингу аби виявляти дійсно підозрілі операції і щоб не доводилось кожного разу безпідставно зупиняти транзакції клієнтів, просити одні й ті самі папірці.

Якщо звичайна людина чи підприємство із року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі і передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.

А коли в банк приходить один ФОП з відомістю і паспортами багатьох інших ФОП і намагається зняти готівку, то це підозріла операція. Ймовірно, по ній є порушення закону.

Або, наприклад, якщо підприємство все життя продає м’ясо, а раптом вирішує на мільйони гривень купити металолом, та ще й за готівку, то це вже виглядає підозріло. Суб’єкт фінансового моніторингу має пересвідчитись, що ця покупка не є махінацією.

По-третє, під фінансовий моніторинг підпадають операції з віртуальними активами.

Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі у криптовалютах на суму більше 30 тис. грн в еквіваленті, вони мають перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів.

Держфінмоніторинг має доступ до аналітичного продукту, який дозволяє проводити розслідування джерел походження криптоактивів і напрямів їх використання. Тобто служба розслідує операції з криптою, і є вже чимало успішних кейсів, які були презентовані у тому числі на міжнародному рівні.

Зупиняти операції зараз неможливо, але можливо блокувати криптогаманці і вилучати незаконно здобуті криптоактиви. Це можна зробити, отримавши доступ до приватних ключів криптогаманця за результатами проведених комплексних розслідувань.

Але це не означає, що суб’єкт фінмоніторингу – банк чи інша установа – кожного разу має перевіряти і допитувати одного і того самого клієнта, який проводить одні і ті самі операції з криптовалютами.

Клієнту один раз треба буде пояснити, чим він займається, що він робить і звідки в нього віртуальні активи. Ця інформація збережеться в банку або в іншій фінансовій компанії, і допоки не виникне підозрілих дій з рахунком, клієнта чіпати не будуть.

Джерело: «Інтерактивна бухгалтерія»