І чому вони не зможуть швидко замінити традиційні касові апарати Поки підприємці на мітингах вимагають від депутатів скасувати норми про фіскалізацію малого бізнесу, які прописані в законах №128-IX і №129-IX, Державна податкова служба (ДПС) анонсує новий програмний продукт для проведення касових операцій.
Мова про програму «пРРосто», що має стати заміною (альтернативою) звичайних «залізних» касових апаратів. Цей програмний РРО розробила ДПС спільно з Офісом ефективного управління (BRDO) і компанією Fintellect. «пРРосто» – повністю безкоштовне ПЗ, яке можна буде встановити на будь-який смартфон або планшет з операційною системою Android чи iOS.
Про що взагалі йде мова? Нагадаємо, що у вересні 2019 року Верховна Рада прийняла два законопроєкти, які зобов'язують усіх підприємців на єдиному податку (крім СПД першої групи) проводити всі платежі через касові апарати. Міграція на РРО буде поетапною, триватиме весь 2020-й і завершиться 1 січня 2021 року.
Щоб перехід був не таким болісним, законодавство дає підприємцям можливість вибирати: можна придбати традиційний касовий апарат, вартість якого становить від 5000 до 15 000 грн або ж скористатися програмним РРО. Фактично другий варіант – це софт, встановлений на комп'ютер, планшет або смартфон, який і є касовим апаратом.
За ідеєю, використовувати у своїй роботі програмні РРО підприємці зможуть вже з 19 квітня 2020 року. Саме цього дня повністю набуває сили закон №128-IX, який регулює питання фіскалізації. Проте поки всі існуючі програмні РРО, скажімо так, у стані «обкатки». І дуже складно сказати, чи будуть вони готові до промислової експлуатації вчасно.
Втім, міністр фінансів Оксана Маркарова ще в грудні 2019 року пообіцяла, що податкова разом з Мінфіном «...запропонують ще більше продуктів, щоб підприємці могли приєднуватися і тестувати програмні РРО».
Як це працює? Насправді експеримент з впровадження програмних РРО, або, як їх ще називають, «новітніх моделей програмних і/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», триває з 2018-го. Для цього Кабмін у червні 2018 року навіть затвердив спеціальну постанову №472.
Наразі існує декілька рішень, які протестовані або ж знаходяться в стані пілотного проєкту. Це Реєстратор розрахункових операцій спеціалізований (СРРО), який призначений для фіскалізації операцій у банках та небанківських фінансових установах. Система iNNOVATE! забезпечує фіскалізацію робочих місць касирів, підтримує класичні та програмні РРО.
Програмний комплекс Webkassa можна використовувати, за твердженням його розробників, з будь-якого комп'ютера, смартфона, планшета. Він може працювати в тандемі з усіма струминними, лазерними принтерами, термопринтерами, сканерами штрих-кодів. Втім, є два «але». На сайті Webkassa зазначено, що продукт буде доступний не раніше IV кварталу 2020 року. І плата за його обслуговування складе 2550 грн на рік.
Ще одна розробка – «Смарт Каса», це касовий апарат «все в одному». У цьому продукті є і програмний РРО, і сканер товарів, і принтер чеків, і POS-термінал, і мобільний додаток, і особистий кабінет. Також його творці пропонують безкоштовне обслуговування і персональні налаштування під кожного покупця. Причому пристрій вже можна купити. Тільки ось ціна – 13 800 грн. І потрібно розуміти, що цей гаджет – не для всіх. Такий багатий функціонал потрібен далеко не кожному підприємцю.
Своє рішення ще наприкінці 2018 року запропонувала і податкова (на той момент – Державна фіскальна служба). Це програмний комплекс E-Receipt для ОС Windows і Android. Підприємці, які його тестували, скаржилися на нестабільну роботу E-Receipt і на складну процедуру внесення в нього даних про товари і послуги. Для роботи з цим програмним РРО необхідно було отримувати електронні ключі (ЕЦП), які видає Акредитований центр сертифікації при ДПС. Інші ЕЦП програма просто не приймає. При цьому система регулярно давала збої, що, звичайно, допустимо під час тестування, але вкрай небажано при щоденній експлуатації, бо загрожує підприємцю проблемами з податковою і штрафами.
Що зараз? Анонсований у січні 2020 року продукт «пРРосто» ДПС позиціонує як додаток з відкритим програмним інтерфейсом (API).
Що вміє «пРРосто» на цей момент? Нижче наводимо відгук реального користувача, який працював із застосунком.
Олександра Доценко, бухгалтер ЖБК «Теремок»: «Завантажую застосунок на смартфон, ввожу номер свого мобільного телефону в поле для реєстрації, отримую СМС з паролем для входу. Програма просить зареєструвати підприємство, але як виявилося трохи пізніше, можна зареєструвати тільки СПД. Наступний крок – введення індивідуального податкового номера (спроба ввести ЄДРПОУ фірми закінчилася невдачею, звідси і висновок, що розраховане тільки на підприємців-фізосіб). На цьому, власне кажучи, реєстрація завершена. На екрані смартфона з'явився активний сканер штрих-коду. Наводимо його на штрих-код товару – інформація зчитана. Після цього з'являється віконце для введення назви продукції та ціни. Якщо ФОП не займається торгівлею, а надає послуги, пишемо назву послуги та її вартість. Після збереження введеної інформації з'являється активна кнопка «Продати». Відразу за виконанням операції продажу активується кнопка «Надіслати», треба думати, на реєстрацію в податкову. Вся процедура реєстрації програми та «продажу» забрала не більше двох-трьох хвилин. Як буде в штатному режимі – покаже час».
У податковій уточнюють, що поки це версія MVP (minimum viable product), яку потім допрацьовуватимуть. Зокрема, до цього ДПС хоче залучати сторонніх програмістів, які зможуть розробляти власні програмні продукти під конкретні галузі і сфери бізнесу з урахуванням їх специфіки. Крім того, «пРРосто» працює поки лише в онлайн-режимі. Але з набуттям чинності норм закону №128-IX, з'явився і офлайн-функціонал.
Що далі? Залишається відкритим питання, як вестиметься облік програмних РРО. Адже зараз бізнес може брати на озброєння лише ті касові апарати, які внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Але в грудні 2019 року Мінфін оприлюднив проєкт змін до свого наказу №547 від 14 червня 2016 року, яким передбачено порядок реєстрації програмних РРО, внесення відомостей до реєстру та інші аспекти використання таких рішень. «Ясно те, що ведення реєстру покладатиметься на ДПС, а також, що після встановлення програмного забезпечення всі програмні РРО вимагають реєстрації в реєстрі. Але ця інформація стосується безкоштовного програмного забезпечення, запропонованого ДПС, а ось що буде з програмними рішеннями інших виробників, поки невідомо», – каже Яна Піоро, молодший юрист JN Legal.
Юристи вважають, що процедура реєстрації програмного РРО складатиметься з трьох кроків: установлення програмного забезпечення на планшет або смартфон; подання заяви про реєстрацію в електронному вигляді до податкової; привласнення програмному забезпеченню фіскального номера з внесенням цих даних до реєстру.
Хвилює підприємців і те, як діятиме податкова при частих збоях ПЗ, які неминучі, особливо попервах після запуску нових рішень.
Коли між РРО і сервером, що отримує дані з касового апарату, відсутній зв'язок, підприємець зможе до 36 годин працювати в офлайн-режимі, повідомивши про це ДПС. «Якщо проблеми з фіскальним сервером носитимуть довгостроковий і масовий характер, питання залишається неврегульованим. Але можна провести аналогію збоїв роботи в системі при поданні податкових накладних (ПДВ-накладних). Відповідно до сьогоднішнього порядку, несвоєчасна реєстрація є підставою для застосування штрафу», – наводить приклад Яна Піоро.
Якщо касовий апарат, чи то звичайний, чи то програмний РРО, виходить з ладу, розрахункові операції здійснювати неможливо до усунення несправностей. Так що «коряве» програмне забезпечення явно стане проблемою підприємців. Вони, по суті, не зможуть працювати, поки софт не доведуть до ума. Або ж будуть змушені купувати резервний касовий апарат для таких непередбачених випадків.
ПАВЛО ХАРЛАМОВ
Джерело: MIND.UA
