Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому як закон проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України (реєстр. № 11469).
Ключові аспекти прийнятого закону, яким фактично запроваджується інститут множинного громадянства (підданства):
Вводиться поняття «множинне громадянство (підданство)», під яким розуміється одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав.
Множинне громадянство визнається, зокрема, у випадку набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також у випадку набуття громадянства України іноземцями, які є громадянами (підданими) зазначених держав. При визначенні таких держав Уряд має враховувати членство держави в Європейському Союзі, застосування державою обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України.
Для набуття громадянства України громадяни країн з відповідного переліку мають дотриматися всіх загальних умов, необхідних для набуття громадянства, включно зі складанням відповідних іспитів (без жодних відстрочок).
У законі міститься норма, згідно з якою для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом, строк безперервного проживання на території України (як умова прийняття до громадянства) становить один рік проходження ними військової служби в період дії воєнного стану. Тобто, для таких осіб зменшується строк безперервного проживання в Україні, який є необхідним для набуття громадянства.
Законом передбачається, що родичі військовослужбовців, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України (в тому числі тих, які загинули при виконанні службових обов’язків), матимуть право на набуття громадянства України у спрощеному порядку.
Також для осіб, які отримали статус закордонного українця відповідно до Закону України "Про закордонних українців", строк безперервного проживання на території України має становити один останній рік з дня отримання дозволу на імміграцію відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію", за умови наявності статусу закордонного українця не менше одного року.
