В 1991 році, після розвалу Радянського Союзу, Україна, Росія та Польща мали приблизно рівні стартові умови, але за 30 з невеликим років Польща перетворилася на країну з найбільш динамічним розвитком в Європі, Росія -у стагнуючу агресивну диктатуру, а Україна опинилася у транскордонному стані -між цивілізованим світом та залишками Російської імперії та СРСР.Книга,написана у жанрі економічного есе присвячена аналізу та з"ясуванню цих обставин та пошуку відповідей на питання:чому країни, маючи однакові можливості,приходять до різних результатів? Як історичні відмінності "програмують" майбутнє та чи є шлях та можливості вийти з "історичної матриці"?
Чому Україна не Росія,але і не Польща: екскурс в політекономічні і інституційні "хащі" з кінця 80-х до наших днів (smashwords.com) .Саме так називається книга-економічне есе,яка зовсім недавно побачила світ.
Книга присвячена аналізу взаємного впливу інститутів, формальних-законів,норм,правид,неформальних-традицій,звичаїв,культурних парадигм на формування державності,економічної на політичної системи та ефективність цього процесу.
Особливістю розвитку україньского соціуму стало те,що Україна, в силу історичних обставин, опинилася в транскордонному стані між европейською та євразійською цивілізаціями.Різниця між полярними моделями суспільства визначаються,в основному,рівнем патерналізма,тобто делегуванням відповідальності за себе тому,хто знаходиться вище в суспільній ієрархії.Відтак,рівень патерналізму в Україні вищий, ніж у сусідній Польщі,але суттєво менший ніж у Росії.Суттєвий негативний вплив на ці інституційні відмінності надали роки перебування у складі СРСР.Саме тому,суспільні,економічні та громадські інститути є трансформаційними і в певній мірі "мутованими".Вони вже перестали бути "соціалістичними",але ще не стали ринковими та демократичними і містять у собі ознаки як попередньої моделі,так і моделі,яка вибудовується.
Автор розглядає процеси розбудови інститутів незалежної України в форматі 6 каденцій українських президентів,як провідників певних політичних сил,які певним чином,доволі суперечливим чином, формували інституційну основу держави.
Викладення матеріалу відбувається в публіцистичній тональності і містить,як популяризовані наукові узагальнення та викладені, у зрозумілому вигляді, факти та статистичні данні, так і власне, суб"єктивне сприйняття трансформацій,через участь у підприємницькій діяльності, політичних та економічних подіях з кінця 80-х років до сучасних днів.
На думку автора,саме інституційний підхід дає не тільки розуміння того,чому еволюція країни відбавалася саме так,а й відповідь на питання як і завдяки чому можливе коригування траєкторії розвитку.
Автор книги-Юрій Костоглодов,кандидат економічних наук.Підприємець,фахівець в області фінансів та інвестиційного менеджменту.Має багаторічний досвід роботи ТОП менеджером великих компаній.Спізасновник та організатор соціальних проектів.
економіка інвестиції фінанси | экономика (yunikko.net)
