Серед корпоративних юристів та фінансистів розіграний сертифікат на квартальну передплату газети «Приватний підприємець»

4 грудня у київському готелі «Алфавіто» відбулась четверта зустріч Клубу корпоративних юристів та фінансистів.

Клуб корпоративних юристів та фінансистів – майданчик для професійних комунікацій, який об’єднує правників та фінансистів провідних українських компаній реального сектору економіки. Засідання Клубу проходять з періодичністю у півтора-два місяця. Цього разу Клуб поєднав понад 30 юристів та фінансистів з 28 компаній, які представляють український великий та середній бізнес.

Відкрив зустріч Іван Легейда, керуючий партнер «PLP Law Group», з доповіддю на тему темою «Стягнення проблемної заборгованості в сучасних умовах». Від пана Легейди учасники дискусії отримали вичерпні відповіді щодо засобів позасудового стягнення проблемної заборгованості та профілактики її виникнення, докладно були розглянуті можливості позасудового стягнення на майно боржника. Іван детально зупинився на кримінально-правовому аспекті стягнення боргу, зокрема він зазначив, що порушення кримінального провадження щодо боржника створює додаткові умови, які змушують боржника або реальних бенефіціарів переглянути своє ставлення до погашення боргу.

Механізм притягнення боржника до кримінальної відповідальності може бути реалізовано тоді, коли традиційний спосіб не можливий: пропуск строків позовної давності, втрата оригіналів документів, відсутність активів у боржника тощо.

До злочинів, які можливо інкримінувати боржникам за наявності певних обставин, належить шахрайство (ст. 190 ККУ), незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації (ст. 388 ККУ), доведення до банкрутства (ст. 219 ККУ), умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню (ст. 382 ККУ). Аби запобігти виникненню проблемної заборгованості необхідно, перш за все, ретельно підійти до умов договору, зокрема, передбачити забезпечення виконання зобов’язань (порука, застава майна), визначити відповідальність за неналежне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені за весь час прострочення, уникати обмежень щодо можливості відступлення права вимоги (заміни кредитора), включити третейське застереження в договір для якнайшвидшого і ефективного врегулювання проблемної заборгованості.

Наступним спікером був Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери». Тема доповіді пана Вдовичена: «Податкові перевірки. Що виграє та чим ризикує платник податків при недопуску податківців до їх проведення?». У ході виступу було детально представлено, що виграють і чим ризикують платники податків при недопуску податківців до проведення перевірок.

Олег зазначив, що після прийняття рішення про відмову контролюючому органу у допуску до проведення перевірки, платнику податків важливо пам’ятати наступні поради:

1. Внести до акту про відмову в допуску до проведення перевірки пояснення (із зазначенням причини недопуску).

2. Скласти офіційний лист в контролюючий орган про причини відмови в допуску перевіряючих до проведення перевірки.

3. Надати заперечення в формі пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 163-3 КУпАП щодо недопуску перевіряючих до проведення перевірки.

4. Скласти і подати позовну заву до суду про визнання дій щодо проведення перевірки незаконними і скасування наказу про проведення перевірки (для створення «спору про право»).

5. Щоденно, протягом 4 робочих днів, відстежувати в суді інформацію про відкриття провадження за поданням контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна.

Здійснення зазначених вище дій необхідне для уникнення адміністративного арешту майна платника податків. Також звертаємо увагу на деякі особливості захисту в суді при накладенні арешту на майно підприємства. Важливим у цьому процесі є те, що позов платника податків про скасування наказу на проведення перевірки повинен бути поданий до суду до того моменту, як контролюючі органи подадуть до суду подання про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна. За таких умов суд має закрити провадження у справі за поданням контролюючого органу, оскільки існує спір про право.

Третім доповідачем зустрічі був Євген Дружинін, старший юрист ЮК «ЛЕКСЕЛ». Тема його доповіді: «Європейський суд з прав людини як інструмент стягнення проблемної заборгованості». Пан Дружинін розповів наступне: якщо після звернення до органу державної виконавчої служби не можна виконати рішення суду у зв’язку з відсутністю коштів та майна у боржника, або у зв’язку з тривалою процедурою банкрутства такого боржника, або встановленим законодавством України мораторієм на примусову реалізацію майна боржника, або з інших причин, які знаходяться поза волею стягувача, та за які він не відповідає, є реальний та ефективний спосіб вирішення таких проблем – звернення із скаргою в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Важливо, що ЄСПЛ вважає, що саме на державу покладено обов’язок дбати про те, щоб рішення національних судів проти державних органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувались відповідно до вимог Європейської конвенції з прав людини. Тому у разі наявності невиконаних судових рішень, наприклад, про стягнення заборгованості з державних підприємств або підприємств, які контролюються державою, слід подавати скаргу до ЄСПЛ. Перспективи задоволення такої скарги оцінюються, як високі.

Щоб бути успішним при відстоюванні своїх прав в ЄСПЛ, Євген рекомендує активно оскаржувати усі рішення та бездіяльність державного виконавця, вчинених не на користь стягувача. Це важливо, оскільки суд аналізує поведінку сторін та перевіряє наскільки активний був скаржник та чи немає його вини в тому, що судове рішення не виконується.

В кінці зустрічі відбувся традиційний розіграш призів від компаній-партнерів Клубу. У числі призів також був розіграний сертифікат на квартальну передплату газети «Приватний підприємець», який отримав Бойко Руслан, керівник юридичного відділу ТОВ «КТ Украина» (kt.ua). Газета «Приватний підприємець» є давнім інформаційним партнером Клубу, важливим та значимим виданням для українських підприємців та світочем в імлі законодавчих змін.

Наступна зустріч Клубу корпоративних юристів та фінансистів, яка об’єднає фахівців з провідних національних компаній, запланована на початок лютого 2016 р.