Газета «Частный предприниматель»
Президентові України
Порошенку П. О.,
Голові Верховної Ради
Турчинову О. В.,
Прем'єр-міністрові України
Яценюку А. П.
Звернення
Редакція газети «Приватний підприємець» у зв'язку із численними зверненнями наших читачів, зареєстрованих у Луганській і Донецькій областях, звертається до Вас для вжиття заходів щодо врегулювання на законодавчому рівні питань, викликаних неможливістю здійснення діяльності підприємцями на зазначеній території.
Багато фізичних осіб – підприємців, які вимушені переїхати на територію інших областей, готові продовжувати свою господарську діяльність на новому місці проживання й платити податки, але не можуть її узаконити. Основна проблема – не можуть стати на облік як платники податків за новим місцем проживання, тобто перереєструвати своє місце перебування, оскільки потрібно змінити реєстрацію в паспорті та внести зміни до реєстраційних документів у держреєстратора. Як правило, підприємці не мають документального підтвердження нового місця проживання.
Держреєстратори відмовляються видавати потрібні документи через те, що в паспортах переселенців стоїть відмітка про реєстрацію за старим місцем проживання. Для вирішення цієї проблеми потрібний відповідний наказ Мін'юсту України та зміни в програмному забезпеченні, що дозволяють вносити інформацію про зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за новим місцем проживання підприємця.
Багато підприємців продовжують жити й працювати в зоні збройного конфлікту. На жаль, не всі з них можуть продовжувати діяльність з об'єктивних причин (втрачено бізнес, матеріальні цінності знищено або розкрадено), тому в них немає можливості виконувати свої обов'язки як платники податків – сплачувати податки та подавати звітність.
Для вирішення цієї проблеми потрібно ухвалити Закон України, якими на період до повного звільнення території та поновлення нормальної життєдіяльності регіонів:
1. Звільнити підприємців, які не мали змоги працювати, від сплати:
– єдиного податку;
– єдиного соціального внеску за себе та найманих працівників.
2. Звільнити підприємців, які не мали змоги працювати, від сплати штрафних санкцій та пені за:
– несплату авансових платежів із податку на доходи фізичних осіб за себе;
– несплату єдиного податку;
– несплату єдиного соціального внеску за себе та найманих працівників;
– несплату інших податків і зборів, зокрема за торгові патенти;
– невиплату зарплати найманим працівникам, які не звільнені, але й не працюють через військові дії або виїзд із цієї території;
– неподання звітності.
3. Визначити порядок перереєстрації (можливо, тимчасової) платником податків за спрощеною процедурою за місцем переселення.
4. Під час проведення перевірок не застосовувати штрафних санкцій за відсутність первинних документів, що залишилися в зоні збройного конфлікту.
На законодавчому рівні не врегульовано питання з найманими працівниками
підприємців, які не звільнені, але й не працюють через військові дії або вимушеного переселення. Підприємець не може звільнити їх без їхньої присутності й зняти трудовий договір із реєстрації, не може нараховувати зарплати.
Для вирішення цієї проблеми потрібно внести зміни до КЗпП та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 „Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою”.
Не ігноруйте проблеми фізичних осіб – підприємців східних регіонів. Адже ці люди – громадяни України, які готові й надалі працювати на добробут країни.
Головний редактор С. М. Дудник
Ссылки по теме:
