Please wait...
З моменту своєї появи законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1073) та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1053-1) стали об’єктами підвищеної уваги. Ми вже їх аналізували, а Держрегуляторна служба навіть застерігала від їх поспішного ухвалення. Та ось 20 вересня Верховна Рада розглянула у другому читанні та схвалила в цілому відповідні законопроекти.
Назвемо детальніше новації указаних законопроектів, які наберуть чинності через 6 місяців з дня наступного за днем їх опублікування (з певними виключеннями).
По-перше, передбачено запровадження так званих програмних РРО. Йдеться про програмний (програмно-апаратний або програмно-технічний) комплекс, який використовується на будь-якому пристрої. Фіскальні функції програмного РРО будуть реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу. Важливо, що перед другим читанням у законопроекті дописали, що контролюючий орган забезпечує відповідне безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.
По-друге, поруч з паперовими фіскальним звітним чеком, фіскальним звітом та денним звітом запровадять застосування їх електронних аналогів. Суб'єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
По-третє, особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, зможуть, як і раніше, надавати паперовий розрахунковий документа або ж – його в електронній формі. Зокрема – шляхом відтворюванням на дисплеї РРО (пристрою з програмним РРО) QR-коду.
По-четверте, на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій дозволено в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, зі створенням електронних розрахункових документів. Останнім присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Суб’єкт господарювання зможе використовувати такі номери не більше, ніж 168 годин протягом календарного місяця.
По-п’яте, народні обранці погодилися-таки і на ідею запровадження винагороди споживачам, які поскаржаться на порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Якщо фінансові санкції, визначені у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, буде застосовано згідно рішення, прийнятого за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача), то останньому із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсують 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі. Компенсація можлива, якщо вартість товарів (робіт, послуг) в межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).
Зверніть увагу! Вимоги до скарг покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій та правило про виплату як компенсації 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі, наберуть чинності лише 01.10.2020 року.
По-шосте, законопроекти №№ 1053-1 та 1073, суттєво оновили розміри штрафних санкцій та запровадили нові. Скажімо, за порушення, передбачене п. 1 ст. 17 Закону про РРО (незастосування РРО, проведення розрахункових операцій на неповну суму тощо), проголосовані штрафи у 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, та 150% - за кожне наступне вчинене порушення. Зверніть увагу, що до 1 жовтня 2020 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуються у розмірі 10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, та 50% - за кожне наступне вчинене порушення.
По-сьоме, у п. 296.10 ПКУ зафіксують, що РРО та/або програмні РРО не застосовують платники єдиного податку лише першої групи. Передбачили і «перехідний період»: до 01.01.2021 р. РРО та/або програмні РРО не застосовують платники єдиного податку другої - четвертої груп (фізособи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (окрім означених видів діяльності).
