Єдиний податок для приватних підприємців. Особливості роботи на спрощеній системі оподаткування

Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу України (ПКУ).

Спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Підприємець може самостійно обрати таку систему оподаткування доходів, якщо він відповідає певним вимогам і зареєструється платником єдиного податку.

Не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування фізичні особи – нерезиденти (п. 291.5.7 ст. 291 ПКУ). Якщо фізособа зареєстрована в Україні як підприємець, вона є резидентом України й має право на загальних підставах застосовувати спрощену систему оподаткування.

Усі суб'єкти господарювання, які можуть працювати на єдиному податку, поділені на чотири групи.

Які умови роботи в кожній із груп єдинників?

Кожна група має свої критерії, у разі дотримання яких можна її обрати.

У таблиці наведено основні показники для кожної з трьох груп, передбачених для підприємців.

Основні показники для вибору єдинником групи

Не можуть працювати в другій групі підприємці, які:

• надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 74.31 КВЕД ДК 009:2005 (у чинному КВЕД ДК 009:2010 група 68.31));
• провадять діяльність із виробництва, постачання, продажу ювелірних виробів.

Такі підприємці мають право застосовувати тільки третю групу єдиного податку за ставкою 5%.

Платники єдиного податку всіх груп згідно п. 291.6 ст. 291 ПКУ повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) тільки в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Ставки єдиного податку

Для єдинників першої та другої групи ставки податку установлюються рішеннями місцевої ради у фіксованій сумі на місяць. Тобто податок доведеться сплачувати навіть тоді, коли звітного місяця доходу не буде.

Якщо платники єдиного податку першої та другої груп здійснюють декілька видів господарської діяльності, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, установлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

Якщо платники єдиного податку першої та другої груп здійснюють господарську діяльність на територіях більш ніж однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, для відповідної групи (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

У третій групі єдиний податок сплачується залежно від величини отриманого доходу. Немає доходу – немає й податку. Але за великих оборотів податкові зобов'язання істотно зростають. Під час ведення «витратного» бізнесу (тобто з великою кількістю витрат) застосування третьої групи може виявитися невигідним. У цьому разі є сенс порівняти умови роботи з умовами загальної системи оподаткування та зважити всі за й проти.

Корисно знати: Ставки єдиного податку – 2021

Коли застосовується ставка єдиного податку 15%?

З доходу, отриманого з порушенням умов роботи на спрощеній системі оподаткування, єдиний податок сплачується за ставкою 15% (п. 293.4 ст. 293 ПКУ). Така ставка застосовується до:

• суми перевищення дозволеного обсягу доходу для обраної групи;
• доходу єдинників першої та другої груп від виду діяльності, не зазначеного в реєстрі платників єдиного податку;
• доходу, отриманого в разі застосування негрошових форм розрахунків;
• доходу, отриманого від забороненого для спрощеної системи оподаткування виду діяльності;
• доходу, отриманого єдинником першої або другої групи, від забороненого виду діяльності для відповідної групи (наприклад, за надання послуг юрособам – не єдинникам).

Які види діяльності заборонено на спрощеній системі оподаткування?

Перелік видів діяльності, які взагалі не можна здійснювати на умовах сплати єдиного податку (у жодній із груп), наведено в п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Не можуть бути єдинниками підприємці, які здійснюють:

• діяльність з організації та проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж (будь-яку – оптову, роздрібну, комісійну тощо) підакцизних товарів (крім роздрібного продажу ПММ у ємностях до 20 л, сидру, пері (без додання спирту), пива та столових вин);
• видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, зокрема органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
• видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
• діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності страховими агентами, сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними в р. ІІІ ПКУ;
• діяльність з управління підприємствами;
• надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
• діяльність із продажу предметів мистецтва та антикваріату, з організації торгів (аукціонів) предметами мистецтва, колекціонування або антикваріату;
• організацію та проведення гастрольних заходів;
• технічні випробування та дослідження (гр. 74.3 КВЕД ДК 009:2005 (у чинному КВЕД ДК 009:2010 група 71.20));
• діяльність у сфері аудиту;
• надання в оренду земельних ділянок загальною площею понад 0,2 га, житлових приміщень загальною площею понад 400 кв. м, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин загальною площею понад 900 кв. м;
• діяльність страхових (перестрахових) брокерів.

Не переведуть на єдиний податок і суб'єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію єдинником мають податковий борг (крім безнадійного боргу, що виник за форс-мажорними обставинами).

Підприємці зазначають види діяльності, які планують провадити на єдиному податкові, у заяві про застосування спрощеної системи згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Якщо код КВЕД містить дозволені та заборонені види діяльності, підприємцеві треба зазначати дозволені. Наприклад, код 69.2 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування». Діяльність у сфері аудиту заборонено, а у сфері бухгалтерського обліку – ні. Тож підприємець, який надає бухгалтерські послуги, зазначаючи цей код КВЕД, повинен написати вид діяльності, що провадиться: «діяльність у сфері бухгалтерського обліку, консультування з питань оподаткування».

Скільки може бути найманих працівників залежно від групи?

Підприємці першої групи не можуть використовувати працю найманих осіб.

У другій дозволено мати 10 працівників, які перебувають у трудових відносинах із підприємцем одночасно.

У третій групі кількість працівників не обмежена.

В четвертій групі найманих працівників не може бути – тільки члени сім’ї підприємця.

Водночас єдинники другої та третьої групи не зобов'язані мати працівників і теж можуть провадити діяльність без них, якщо умови їхнього бізнесу це дозволяють.

Під час обчислення загальної чисельності працівників не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці до досягнення дитиною передбаченого законодавством віку (тобто трьох або шести років).

Із загальної чисельності працівників також виключаються особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Отже, інколи одночасно в підприємця можуть бути укладені трудові договори з великою кількістю найманих осіб, але фактично працювати повинно не більше, ніж визначено обмеженням.

Умови перебування в групах єдиного податку можуть змінюватися. Щоб завжди знати про ці зміни й не порушувати умов перебування в обраній групі – дивіться в розділі «Як обрати систему оподаткування».

Що вважається доходом єдинника?

Доходом єдинника першої – третьої групи є дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (ст. 292 ПКУ).

До доходу єдинника також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отримані товари – це «товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку» (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

До доходу єдинника третьої групи – платника ПДВ включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності.

Для єдинників першої та другої групи правильно визначати розмір отриманого доходу потрібно насамперед для того, щоб установити, чи має він право перебувати на спрощеній системі оподаткування та/або застосовувати її надалі.

Єдинникам третьої групи слід знати розмір отриманого доходу також для визначення суми єдиного податку, яку треба сплатити до бюджету.

До складу доходу включаються:

• виторг, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг);
• сума отриманої винагороди повіреного (агента) під час надання послуг (виконання робіт) за договорами комісії, доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами;
• сума отриманих авансів та передоплат у межах його підприємницької діяльності;
• інші надходження до каси або на розрахунковий рахунок.

Що не включається до складу доходу?

До складу доходу єдинника не включаються:

• пасивні доходи, отримані у вигляді відсотків, дивідендів, роялті;
• суми ПДВ у єдинників третьої групи, зареєстрованих платниками ПДВ;
• суми поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців із дня її отримання;
• суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів соцстраху, з бюджетів або державних цільових фондів, зокрема у межах державних або місцевих програм;
• суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються єдинникові – покупцеві товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
• суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період роботи на загальній системі оподаткування, якщо підприємець помилково включив їх до складу доходу з відвантаження (а не з оплати);
• суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів та єдиного внеску, повернені на розрахунковий рахунок підприємця;
• податки та збори, утримані (нараховані) під час здійснення підприємцем функцій податкового агента;
• суми єдиного соціального внеску, нараховані відповідно до норм законодавства;
• страхові виплати та відшкодування;
• кошти, отримані як компенсація (відшкодування) за рішеннями судів за будь-які попередні звітні періоди;
• суми кредитів.

Якщо підприємець реалізує рухоме або нерухоме майно, яке належить йому на праві власності як фізичній особі, але використовується в його господарській діяльності (це може бути автотранспорт, житлові та нежитлові приміщення, земельні ділянки та інше аналогічне майно), то отриманий дохід не вважається доходом від підприємницької діяльності, не включається до складу доходу єдинника та оподатковується ПДФО як у фізичної особи. Якщо таке майно продається не суб'єктові господарювання, то за підсумками року треба буде подати до органу ДПС за місцем проживання податкову декларацію про доходи.

У які терміни треба сплачувати єдиний податок та звітувати?

Підприємці першої та другої групи єдиний податок сплачують щомісяця, не пізніше ніж 20-го числа поточного місяця.

Єдинники третьої групи сплачують податок щокварталу – протягом 50 календарних днів після закінчення кварталу.

Якщо останній день терміну сплати єдиного податку припадає на святковий або вихідний день, останнім днем сплати є перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Корисно знати: Календар для єдинників першої та другої групи – 2021
Календар для єдинників третьої групи – 2021

Звітують єдинники першої та другої групи раз на рік –протягом 60 календарних днів після закінчення календарного року.

Єдинники третьої групи звітують щокварталу – протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу.

Якщо останній день терміну подання податкової декларації з єдиного податку припадає на святковий або вихідний день, останнім днем її подання є перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Хто може обрати четверту групу?

Обрати четверту групу можуть не всі підприємці, а лише ті, які відповідно до пп. "б" пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ здійснюють діяльність виключно в рамках фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV "Про фермерське господарство".

Одночасно слід дотримуватися таких вимог:

• членами фермерського господарства можуть бути тільки члени сім'ї підприємця (членами сім'ї є особи, визначені ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України);
• не можуть використовувати працю найманих працівників;
• господарська діяльність (крім поставок) може здійснюватися тільки за місцем податкової адреси;
• площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше ніж 2 га, але не більше ніж 20 га;
• здійснюють виключно вирощування, відгодівлю сільськогосподарської продукції, збір, вилов, переробку такої власне вирощеної чи відгодованої продукції та її продаж.

Для ФОП – єдинників четвертої групи немає обмеження за обсягом отриманого доходу. Але є обмеження за місцем здійснення діяльності та видами діяльності.

Також є спеціальні обмеження, які не дають права бути єдинником четвертої групи, якщо:

• понад 50% доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які перебувають у власності або користуванні), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутряної сировини);
• виробляють підакцизні товари, крім виноградних виноматеріалів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), виготовлених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг));
• станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Що є об’єкт оподаткування для четвертої групи?

На відміну від єдинників першої – третьої груп, у єдинників четвертої групи об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності або надана в користування, зокрема на умовах оренди (ст. 292-1 ПКУ).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з огляду на коефіцієнт індексації, установлений станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, визначеного ПКУ.

Базою оподаткування для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з огляду на коефіцієнт індексації, визначений станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, установленого ПКУ.

Які ставки єдиного податку в четвертій групі?

Ставки єдиного податку для єдинників четвертої групи встановлені п. 293.9 ст. 293 ПКУ.

Розмір ставок розраховується з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду й залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого ґрунту) – 0,95% (пп. 293.9.1);
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57% (пп. 293.9.2);
• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57% (пп. 293.9.3);
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19% (пп. 293.9.4);
• для земель водного фонду – 2,43% (пп. 293.9.5);
• для сільгоспугідь, що знаходяться в умовах закритого ґрунту, – 6,33% (пп. 293.9.6).

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Який звітній період у четвертій групі?

Для єдинників четвертої групи звітним періодом визначено календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Утім, на відміну від єдинників першої – третьої груп, що подають декларацію за підсумками року, платники єдиного податку четвертої групи подають декларацію на початку року.

Як обраховується єдиний податок для четвертої групи?

Сума єдиного податку залежить від розміру площі сільгоспугідь, а не від обсягу реалізованої продукції.

Підприємці четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 1 січня й не пізніше ніж 20 лютого поточного року подають відповідному органу контролю за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою (пп. 295.9.1 ст. 295 ПКУ).

Якщо протягом календарного року змінюється площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з придбанням (втратою) на неї права власності або користування, підприємець мусить:

• уточнити суму податкових зобов'язань із єдиного податку за період, починаючи з дати придбання (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
• подати до податкової за місцем реєстрації протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку (пп. 295.9.5 ст. 295 ПКУ).

Якщо підприємець надасть в оренду іншому єдиннику сільгоспугіддя та/або землі водного фонду, то орендовану площу земельних ділянок він ураховує у своїй декларації. Орендар таку земельну ділянку в своїй декларації не враховує (пп. 295.9.6 ст. 295 ПКУ).

Якщо підприємець орендує землі сільгоспугідь та/або водного фонду в особи, яка не є платником єдиного податку, то орендовану площу земельних ділянок він ураховує у своїй декларації.

Які строки сплати єдиного податку для четвертої групи?

Єдиний податок сплачується щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10% (не пізніше ніж 30 квітня);
у II кварталі – 10% (не пізніше ніж 30 липня);
у III кварталі – 50% (не пізніше ніж 30 жовтня);
у IV кварталі – 30% (не пізніше ніж 30 січня).

Єдиний податок у четвертій групі потрібно сплачувати на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки. Оскільки підприємці четвертої групи мають право використовувати земельні ділянки тільки за місцем свого проживання, єдиний податок підлягає сплаті до місцевого бюджету за місцем реєстрації.

Корисно знати: Календар для єдинників четвертої групи – 2021

Як сплачувати й звітувати з єдиного соціального внеску?

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) єдинники першої –третьої групи, незалежно від обраної групи та величини отриманого доходу, сплачують у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску за місяць, – 22% розміру мінімальної заробітної плати, установленої в місяці сплати.

Єдинники четвертої групи – ФОП – голови сімейних фермерських господарств сплачують ЄСВ у тому самому порядкові, що і єдинники першої – третьої груп.

Члени сімейного фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, сплачують ЄСВ із суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. До того ж сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо вони не отримали доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. До того ж сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдинники та члени фермерських господарств сплачують ЄСВ щокварталу до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Від сплати ЄСВ за себе звільняються єдинники й члени сімейного фермерського господарства, які отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, установленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також звільняються від сплати ЄСВ за себе єдинники, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив ЄСВ за таких осіб у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більшому від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. До того ж сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ єдинники першої групи за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року. Такі особи можуть ухвалити рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ за зазначені періоди на загальних підставах. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування ЄСВ за звітний період.

Відзвітувати про ЄСВ потрібно один раз за підсумками року.

Починаючи зі звітності за 2021 рік, підприємці подають об’єднану звітність. Звіт із ЄСВ включено як додаток до Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи.

Корисно знати: Розмір ЄСВ на 2021 рік

Хто з платників єдиного податку зобов'язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО)?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ від застосування РРО/ПРРО звільнено платників єдиного податку першої групи.

Тимчасово до 1 січня 2022 року не застосовують РРО/ПРРО ФОП – єдинники другої – четвертої групи, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів МЗП на 1 січня податкового (звітного) року (2021 року – 1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. До технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, обладнання тощо), які складаються з вузлів, блоків, комплектувальних виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами та на які встановлено гарантійний термін. Перелік груп таких товарів затверджено постановою Кабміну від 16.03.2017 р. № 231;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення ФОП – єдинником другої – четвертої групи в календарному році обсягу доходу в 220 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим. Застосування РРО/ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Якщо не будуть унесені зміни до законодавства, то починаючи з 1 січня 2022 року РРО/ПРРО зобов’язані будуть застосовувати всі єдинники незалежно від обсягу доходу та виду діяльності.

Матеріал для сайту підготовано 8 лютого 2021 року