Please wait...
КВЕД
Навіщо приватному підприємцеві коди КВЕД? Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» використовується у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
КВЕД підприємницької діяльності – це систематизована закодована інформація про спрямованість основного та другорядних видів комерційної діяльності.
У Реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 10) потрібно зазначити назву основного й другорядних видів діяльності та їхні коди згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Основним вважатиметься той вид діяльності, який відповідає кодові КВЕД, записаному першим у формі 10.
Другорядних напрямків діяльності в суб'єкта господарювання може бути кілька. Законодавство не визначає їхнє максимальне число.
Якщо вам потрібно записати у формі 10 більшу кількість назв видів економічної діяльності, ніж передбачено рядків для цього, такі рядки можна додати до форми. У разі відмови держреєстратора прийняти «розширений» документ можете відобразити в ньому кілька головних кодів КВЕД, а після реєстрації доповнити перелік усіма потрібними видами діяльності.
На сьогодні під час реєстрації фізичної особи – підприємця треба зазначати коди та назви видів діяльності, користуючись тільки Державним класифікатором – ДК 009:2010 (КВЕД 2012 Україна).
Неправильне значення коду працівники податкових органів можуть трактувати як отримання доходу від незареєстрованого виду діяльності. Наслідки такої помилки залежать від обраної підприємцем системи оподаткування.
До підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, застосовуються норми п. 177.6 ст. 177 ПКУ. Згідно з цим пунктом, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, визначеними для фізосіб. Тобто доходи ФОП, у якого в реєстраційних даних немає потрібного виду діяльності, обкладаються податком на доходи за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
У цьому разі виключення таких доходів зі складу підприємницьких автоматично позбавляє права на формування витрат за ними. Як наслідок, підприємець сплатить податки не з чистого доходу, а із загального (без урахування витрат).
Особливо важливо уважно добирати коди видів діяльності тим підприємцям, які планують застосовувати спрощену систему оподаткування. Адже ці коди зазначатимуться не тільки в реєстраційній картці підприємця, але й у реєстрі платників єдиного податку.
Неправильне відображення коду та назви виду діяльності може трактуватися працівниками податкових органів як отримання доходу від не зазначеного виду діяльності в реєстрі платника єдиного податку. Платникам єдиного податку це загрожує втратою права застосовувати спрощену систему. А єдинники першої та другої групи додатково з такого доходу зобов'язані сплатити єдиний податок за ставкою 15%.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ, до доходу, отриманого від не зазначеної в Реєстрі платників ЄП діяльності єдинниками першої та другої груп, застосовується ставка єдиного податку в розмірі 15%.
Крім того, неправильне зазначення назви виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 у заяві на застосування спрощеної системи оподаткування може взагалі позбавити підприємця можливості стати єдинником, оскільки не всі види діяльності дозволено здійснювати на спрощеній системі.
До доходів єдинника третьої групи, отриманих від не зареєстрованих, але не заборонених для роботи на спрощеній системі оподаткування видів діяльності, підвищена ставка єдиного податку не застосовується. Однак це не означає, що для нього не важливий правильний КВЕД.
ПКУ (пп. 7 пп. 298.2.3 ст. 298) зобов'язує ФОП-платників усіх груп у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, з наступного звітного періоду відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Якщо підприємець самостійно цю вимогу не виконає, реєстрацію єдинника під час перевірки анулює податкова служба. Ба більше, реєстрацію анулюють заднім числом – з наступного кварталу після отримання доходу від такої діяльності, з донарахуванням усіх податків, які за цей період підприємець сплатив би на загальній системі.
Отже, до обрання кодів КВЕД варто ставитися вельми ретельно. Якщо ж вам потрібно змінити КВЕД у разі зміни виду діяльності в реєстраційній картці, то треба подати держреєстраторові форму 11, у якій зазначити всі потрібні види діяльності та їхні коди згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Підприємець має право виключати зазначені види діяльності й додавати нові стільки разів, скільки йому це потрібно. Якщо записано кілька видів діяльності, проте дохід буде отриманий тільки за деякими з них – це не вважається порушенням.
Як обрати правильний код КВЕД
Торгівля
Торгівля – вид діяльності, що передбачає передавання товару від продавця до покупця за відповідну плату. Розрізняють оптовий і роздрібний продаж. Відмінності цих видів торгівлі не стосуються обсягу й кількості товару, що продається. Оптовиком законодавство розглядає того, чий товар купується з метою повторного перепродажу. Види діяльності для оптової торгівлі містяться в Розділі 46. Якщо ви продаєте товар кінцевому споживачеві – це вважається роздрібною торгівлею. На це варто зважати під час вибору кодів КВЕД.
Роздрібну торгівлю класифікують передусім за типом місця торгівлі (роздрібна торгівля в магазинах – групи 47.1–47.7; роздрібна торгівля поза магазинами – групи 47.8–47.9).
Роздрібна торгівля в магазинах включає роздрібну торгівлю уживаними товарами (клас 47.79). Роздрібна торгівля в магазинах надалі поділяється на спеціалізовану (групи 47.2–47.7) і неспеціалізовану роздрібну торгівлю (група 47.1).
Спеціалізовану роздрібну торгівлю новими товарами класифікують за асортиментом товару, що підлягає продажеві. Торгівлю поза магазинами деталізовано за формами торгівлі, такими як роздрібна торгівля з лотків і на ринках (група 47.8) та інші форми роздрібної торгівлі, які здійснюють поза магазинів, зокрема: за поштовим замовленням або через Інтернет, шляхом доставлення "від порога до порога», за допомогою торговельних автоматів тощо (група 47.9).
Діяльність неспеціалізованих магазинів передбачає торгівлю як продуктами харчування, напоями або тютюновими виробами, так і торгівлю низкою інших товарів, таких як одяг, меблі, побутові прилади, косметичні засоби тощо.
Спеціалізовану роздрібну торгівлю класифікують за асортиментом товару, який підлягає продажеві, а не за споживчою групою покупців.
Спеціалізованим вважається той торговельний об'єкт, який реалізує товари однієї групи, наприклад продукти: рибу, м'ясо, молочну, хлібну, кондитерську продукцію тощо.
Виробництво
Виробничі види діяльності містяться в розділах 10–32 Секції С. Ця секція включає процеси фізичного або хімічного перероблення матеріалів, речовин або компонентів із метою випуску нової продукції. Перероблені матеріали, речовини або компоненти отримують із сировини, такої як продукція сільського, лісового й рибного господарства, продукція інших галузей переробної промисловості. Суттєву зміну, відновлення або реконструкцію товарів зазвичай вважають діяльністю з перероблення.
Продукція, яка виробляється, може бути кінцевою (у сенсі, що вона придатна для використання або споживання) або напівфабрикатом (у розумінні, що вона є вихідним матеріалом для подальшого виробництва).
Виробництво спеціалізованих компонентів і частин, аксесуарів і приладдя для машин та устаткування, відповідно до загального правила класифікації, належить до того самого класу, що й виробництво машин та устаткування, для яких ці частини й аксесуари призначені.
Виробництво неспеціалізованих компонентів і запасних частин до машин та устаткування класифікуються у відповідних класах секції C "Переробна промисловість" незалежно від того, до яких машин або устаткування ці елементи можуть прилаштовуватися.
Складання комплектувальних частин і деталей у процесі виготовлення продукції розглядають у виробництві. Виробництво включає складання промислової продукції як із компонентів, виготовлених самостійно, так і з придбаних компонентів.
