Please wait...
З моменту початку проведення перевірки у платника податків виникає обов’язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження. Невиконання платником таких вимог має наслідком застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що запити контролюючого органу були оформленні з порушенням форми, яка встановлена для таких запитів, а саме не містили печатки контролюючого органу, підписані неуповноваженими особами та не містили місця подання позивачем таких документів.
Не зважаючи на це платником податків були надані всі первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також регістри бухгалтерського обліку. Запитувані податковим органом документи такі як калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами з огляду на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв’язку з чим віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним.
Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі положень п. 121.1 ст. 121 ПКУ.
/Постанова Верховного Суду від 10.06.2019 р. у справі № 804/5840/16/
