Директор ТОВ одночасно є ФОП: чи не заборонена господарська співпраця таких осіб?

Вісник. Офіційно про податки

Олександр ЄФІМОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»,
канд. юрид. наук, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, КНЕУ ім. В. Гетьмана

Директор ТОВ одночасно зареєстрований як фізична особа — підприємець. Вид діяльності ТОВ і ФОП — транспортні автоперевезення вантажів. Чи може ТОВ придбати у такої ФОП послуги транспортного перевезення у разі потреби?

Почнемо з того, що набуття цивільних прав та обов’язків, їх здійснення юридичною особою відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст. 92 ЦКУ). При цьому «порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом».

Відомості про органи управління разом з іншою інформацією відповідно до ст. 89 ЦКУ вносяться до Єдиного державного реєстру (далі — ЄДР). Директор ТОВ є керівним органом юридичної особи, якщо це відображено у статуті ТОВ та внесено відповідний запис до ЄДР. Отже, директор ТОВ, який діє від імені цього ТОВ, своїми діями створює права та обов’язки для ТОВ як для юридичної особи, а не для себе особисто.

Відповідно до ст. 2 ЦКУ суб’єктами цивільних (а отже, й господарських) правовідносин є фізичні та юридичні особи. Саме тому директор ТОВ може бути ще й самостійним суб’єктом цивільних правовідносин (підприємцем).

Таким чином, з точки зору ЦКУ фізична особа (підприємець) і юридична особа, директором якої є та сама фізична особа, є різними суб’єктами цивільних правовідносин і між ними (фізичною особою — підприємцем та юридичною особою) можуть виникати окремі самостійні цивільні право­відносини. Простіше кажучи, вони можуть укладати між собою цивільно-правові, у тому числі господарські договори.

Аналогічним чином це питання вирішено і в бухобліку. Так, у ст. 4 Закону про бухоблік зазначено, що відповідно до принципу автономності підприємства кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, тобто особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.

При укладенні договорів між юридичною та фізичною особою, яка одночасно є представником юридичної особи, слід враховувати, що відповідно до ст. 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. При цьому відповідно до частини третьої ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх власних інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Таким чином, укладення договору між ТОВ та фізичною особою — підприємцем, яка одночасно є директором такого ТОВ, порушуватиме вказану частиною третьою ст. 238 ЦКУ. Натомість якщо від імені юридичної особи такий договір укладатиме інша уповноважена особа (наприклад, заступник директора), то в такому разі вимоги частини третьої ст. 238 ЦКУ порушені не будуть.

Щодо договорів перевезення слід мати на увазі, що вони за своєю правовою природою є договорами про надання послуг. Відповідно до ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому відповідно до ст. 902 ЦКУ виконавець повинен надати послугу особисто і лише у випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Крім того, договором, який передбачає залучення виконавцем інших осіб для здійснення перевезення, є договір транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

Таким чином, для укладення договору між ТОВ та ФОП необхідно, щоб ТОВ представляла інша особа, відмінна від ФОП. Щодо укладення договору перевезення між ТОВ та ФОП у разі, коли замовником послуг перевезення вантажу є третя особа, необхідно:

• щоб договір перевезення, укладений між ТОВ та замовником, передбачав право ТОВ залучати інших осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, для виконання перевезення; або
• щоб між замовником і ТОВ був укладений договір транспортного експедирування, за яким ТОВ узяло на себе зобов’язання укласти від імені замовника договори перевезення із третіми особами — перевізниками.

Придбання ТОВ послуг перевезення, у тому числі у ФОП, яка є директором ТОВ, законодавством не заборонено, так само як стоматологу не заборонено звертатися за медичними послугами до іншого стоматолога або таксисту користуватись послугами таксі.