Please wait...
У листі від 15.01.2021 р. №57-0010/3184 Нацбанк радить звертатися зі запитаннями щодо застосування РРО до ДПС. Проте роз’яснює, які операції належать до розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів
Коментар до листа Нацбанку від 15.01.2021 р. №57-0010/3184
РРО не вимагається при розрахунках за послуги, якщо такі розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Так роз’яснювала ДПС у грудні 2020 року.
До платіжних систем податківці відносили LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо. А от що таке банківські системи дистанційного обслуговування, вони так і не пояснили.
Натомість НБУ роз’яснював, що оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay шляхом переказу коштів з рахунку за розпорядженням клієнта є банківською операцією (лист НБУ від 30.12.2020 р. №57-0009/80572, який ми коментували тут.
Крім цього, НБУ у листі від 28.09.2020 р. №57-0009/53844 зазначав, що перекази за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), банківських систем дистанційного обслуговування таких як Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо (у т.ч., з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) є безготівковими розрахунками.
Проте це так і не додало ясності у питання, чи є всі ці операції розрахунковими у розумінні Закону про РРО.
Адже відповідь на питання «бути РРО чи не бути» полягає не в тому – готівкова операція чи безготівкова, банківська чи ні. РРО застосовується для реєстрації розрахункових операцій, які можуть мати готівкову або безготівкову форму, бути касовими або банківськими операціями. Термін «розрахункова операція» є саме тим терміном, який слід однозначно визначити для цілей застосування РРО при дистанційній оплаті за послуги.
Чи є відповідь на це питання у коментованому листі?
НБУ одразу нагадав, що контроль за виконанням Закону про РРО покладений саме на ДПС. Нацбанк може лише надавати роз’яснення в межах своєї компетенції з питань регулювання банківської сфери та готівкових операцій. Тому у коментованому листі Нацбанк пропонує звернутися з цим питанням до ДПС.
Отже, листи Нацбанку не можуть використовуватись з метою визначення, чи слід застосовувати РРО для реєстрації тих чи інших операцій, чи ні. Потрібно, щоб таки сама ДПС чітко визначилася з тим, які операції вважати розрахунковими.
Проте свою думку щодо цього НБУ таки висловив. У коментованому листі НБУ пояснює, що таке розрахунки за допомогою «банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів», які згадують податківці у своїх роз’ясненнях. І це корисно, адже законодавство України не містить визначень вказаних термінів.
Натомість у главі 10 Інструкції №22 визначено терміни «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта. До систем дистанційного обслуговування належать, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо (у наш час їх не можна назвати тільки системами «клієнт-банк» або «клієнт – Інтернет – банк», адже вони виконують функції всіх вищезазначених систем дистанційного обслуговування).
До переліку «сервісів переказу коштів» можна віднести Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема, дистанційно.
Поняття «система інтернет-еквайрингу» Нацбанк відмовився коментувати, тому що саме такого поняття в законодавстві немає. Натомість Нацбанк нагадує, що Законом про переказ коштів визначено поняття еквайрингу – це послуга, що надається учасником платіжної системи (еквайром) в межах цієї платіжної системи для забезпечення здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.
Ми докладно розглядали принципи роботи еквайрингу у матеріалі. І зазначили, що на нашу думку, такі операції вимагатимуть застосування РРО (незважаючи на дистанційність оплати за послуги). У коментованому листі Нацбанк не дає прямої відповіді на питання, чи реєструвати ці операції через РРО (як ми зазначили вище, це не його компетенція).
Таким чином, питання застосування п. 14 ст. 9 Закону про РРО про те, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів все ще залишається відкритим.
На нашу думку, крапку в цьому питанні мають поставити зміни до Закону про РРО. Законодавцю потрібно опрацювати наявні в законодавстві визначення понять, що стосуються безготівкового переказу коштів, і в самому Законі про РРО чітко визначити, які безготівкові операції належать до розрахункових, а які – ні. Наразі це питання врегульовано недостатньо, оскільки банківські технології невпинно розвиваються і асортимент банківських послуг вже набагато ширший, ніж тоді, коли приймався Закон про РРО.
Автор: Єгорова Юлія
