Данило Гетманцев: Ми не збираємося змінювати систему єдиного податку у війну

У вересні Верховна Рада вже встигла прийняти до розгляду державний бюджет на 2024 рік. Тепер депутати мають його ухвалити у першому, а згодом і у другому читанні. Сума дефіциту складає 1,531 трлн гривень, щоб його покрити потрібна допомога від партнерів. На фоні останніх подій у Європі і Америці багато-хто переживає, що допомогу нам не нададуть у достатній кількості. Також українців цікавлять статі деяких видатків, зокрема збільшення фінансування органів влади. На ці всі питання в інтерв’ю Українським Новинам відповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Також нардеп прокоментував рішення НБУ щодо відмови від фіксованого і переходу до регульованого курсу, урядову ідею щодо перерахунку пенсій та вводу бальної системи. Гетманцев розповів, яка в нього думка щодо зменшення оподаткування та критикував ідею заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми "10-10-10".

Рада прийняла до розгляду держбюджет на наступний рік. Як ви його оцінюєте? Коли буде ухвалено бюджет?

Рада ухвалить бюджет у першому читанні у середині жовтня. Я його оцінюю позитивно. Я вважаю, що Кабінет Міністрів і Міністерство фінансів добре попрацювали над цим бюджетом.

У бюджеті є три надважливі пріоритети.

Перший пріоритет – це оборонка. Якщо ми говоримо про конкретні цифри – це 1,692 трлн. гривень на оборонку, або 21,6% від ВВП. Так виглядає, що, на жаль, якщо війна не завершиться у 2024 році, то нам треба буде переглядати у бік збільшення ці витрати у 2024 році. Якщо говорити про видатки загального фонду бюджету, то половина видатків загального фонду бюджету йде на безпеку і оборону. Якщо говорити про співвідношення з нашими податковими надходженнями, то за рахунок всіх наших податків, тобто всього, що ми збираємо усередині нашої країни, ми фінансуємо тільки 93% від потреб безпеки і оборони. Тобто ми навіть усередині країни недозбираємо те, що нам потрібно на безпеку і оборону. Нам треба на це позичати, не говорячи про всі інші невоєнні статті видатків. При цьому, ми підкреслюємо акценти на розвиток оборонно-промислового комплексу. У нас в бюджеті перебачено 55,8 млрд. гривень, тобто ми у сім разів збільшуємо видатки на саме на ОПК. На закупівлю дронів буде направлено 48,1 млрд гривень.

Головним ризиком бюджету є фінансування дефіциту. Якщо говорити про цифри, то дефіцит заплановано на рівні 1,594 трлн гривень, тобто це майже половина видатків бюджету або 20,4% ВВП. На внутрішньому ринку через ОВДП ми маємо запозичити 422 млрд. грн. і стільки ж погасити внутрішнього боргу. Водночас, ззовні ми повинні запозичити 1,774 трлн гривень і погасити 185 млрд. грн. Різниця 1,59 трлн гривень – це чисті зовнішні запозичення, за рахунок яких і планується профінансувати дефіцит бюджету.

Головним ризиком є те, що ця сума не є гарантованою і вона залежить від наших партнерів, які залежать від внутрішньополітичних ситуацій, що ми бачимо з вами у США. На жаль, ця ситуація у контексті українського питання може погіршуватися, зважаючи на передвиборчі перепитії наших партнерів з ЄС і США. Може погіршуватися у зв’язку з "втомою від війни", яку ми відчуваємо з боку виборців у наших партнерів. Це також може негативно може позначитися на фінансуванні України і може бути, напевне, найбільшою помилкою цивілізованого світу, якщо ця втома візьме гору.

Але ж ми також маємо доводити якісь аргументи для спонукання цієї допомоги.

Ми повинні працювати у цьому напрямі, безперечно. Теза про те, що ми є переднім краєм оборони всього цивілізованого вільного світу, повинна ним усвідомлюватися. Але вона поступово втрачає, скажімо так, свої чіткі обриси, які були у 2022 році. Основний ризик – це негарантованість джерел зовнішнього фінансування бюджету унаслідок втоми від війни.

Чи відчуваєте ви втому у колег, з якими ведете переговори? Яку чуєте від них аргументацію? Як ви намагаєтесь переконати?

Ми ведемо переговори з тим, у кого втоми немає. Люди, які зараз при владі в Європейських країнах і Штатах, досить чітко розуміють усе, що відбувається. Вони точно на нашому боці і на правильному боці історії. А втому ми відчуваємо по тим політичним процесам, які ми бачимо у зарубіжних країнах і, на жаль, відчуваємо на загальній думці виборців, наприклад, у Словаччині. Ми відчуваємо ознаки втоми не зі спілкування з представниками наших партнерів, а з тих речей, які відбуваються всередині держав, і розвиток цих процесівдля нас є дуже небезпечним.

На сьогодні, при тому, що у нас зовнішнє фінансування бюджету на наступний рік заплановано у сумі 42,9 млрд. доларів, домовленості є щодо 9 млрд. доларів в рамках Ukraine Facility – програма ЄС, а також щодо 5,3 млрд доларів від МВФ у випадку позитивного перегляду програми, з яких виплатимо Фонду у вигляді погашення і обслуговування боргу 3,2 млрд. дол. Є ще певне фінансування за двосторонніми довгостроковими пакетами підтримки, як наприклад від уряду Японії. Тобто на сьогодні відносно гарантованими є трохи більше третини такого фінансування. Все інше – це те, про що потрібно домовлятися.

Зараз у нашому суспільстві такі настрої переважають, особливо у великих містах, що "все добре" і "майже мир". Всі ж бачили розслідування щодо роботи у комендантську годину закладу "Boho". Ніби "війни немає", тобто війна не відчувається. "Все добре, гроші будуть, армія виконає свою функцію, все буде нормально". А ситуація на фінансовому фронті є наднапруженою. У випадку, якщо ми не знайдемо кошти на зовнішніх ринках… Ринках – це умовно кажучи, це не про розміщення наших євробондів, на жаль, а фінансування наших партнерів. Якщо ми у них не знайдемо гроші, то у нас не так багато є виходів і всі вони дуже погані. Це секвестр, тобто ми вимушені будемо скорочувати все, що можна, а друге – це емісія, що теж податок на бідних, у нашому випадку на всіх, бо наше населення не багатшає у війну. У нас погані і дуже погані сценарії на випадок, якщо ці суми не будуть підкріплені нашими партнерами.

Що, на вашу думку, треба змінювати у проєкті держбюджету? Які видатки вважаєте завищеними, а які недостатніми?

У нас є маневр, але невеликий, в межах 2,5% по надходженням. Я подав свою велику правку, там більше ніж 40 млрд гривень зміни. Які резерви? Перше – податок на банки – 10 млрд, його зараз по зрозумілим причинам немає у бюджеті. Друге – це збільшення ПДВ імпорту і акцизів внаслідок фіскалізації. Ми врешті ввели реформу 2019 року (РРО) і я очікую на 2024 рік значну детінізацію торгівлі за рахунок цієї реформи і Митниці. Ми повинні врешті-решт зайнятися Митницею. Близько 26 млрд гривень ми нарахували резервів за рахунок боротьби з контрабандою, детінізації. Також скорочення видатків на утримання центральних органів державної влади – 4 млрд гривень.

У нас є органи, на утримання яких в 2,5 рази збільшуються видатки. Є органи, на які збільшується на 50% видатки. Тобто збільшуються темпами, які значно випереджають інфляцію. Я послідовно підтримую реформу державної служби і вважаю, що службовцям треба платити більше, але чи потрібно цю реформу робити повністю під час війни? Можливо і потрібно. Зараз це питання дискутуємо.

Наскільки ви вважаєте виправданим збільшення видатків на БЕБ? Коли ми з вами востаннє обговорювали цей орган, то ви достатньо сильно його критикували.

Коли ми говоримо про БЕБ, то ніхто не проти їм збільшувати видатки. Ми всі розуміємо, що робота коштує грошей, що спеціалісти коштують грошей, це ж не питання. Питання в тому, щоб у "коня був корм", тобто, щоб ці видатки були ефективні. Той БЕБ, який є зараз, вочевидь неефективний. Ми бачимо окремі прояви, окремі реалізації, окремі рухи з боку БЕБ, але це точно не системні зміни, які ми хотіли бачити з самого початку. Мельник (ексочільник) і його "зіркова команда" з Податкової міліції, на жаль, перетворили цей орган в руїни, ще нічого не зробивши з нього. Перед нами стоїть питання про перезавантаження БЕБ. Ми зареєстрували відповідний законопроєкт (№10088) і наш комітет рекомендує Раді ухвалити його у першому читанні. Я підтримую збільшення фінансування БЕБу, але за умови реформи. Ми повинні проголосувати реформу БЕБ і одночасно підвищити видатки.

Також є критика стосовно окремих видатків, зокрема на Держкіно.

Принцип дуже простий. Зараз фінансування по максимуму повинно йти на армію, тобто на нашу Перемогу.

Якщо ми говоримо, що забираємо ПДФО військових у органів місцевого самоврядування, ми повинні з вами відмовлятися у бюджеті від тих видатків, які не є пріоритетними.

Ваша оцінка заяви НБУ щодо відмови від фіксованого і переходу до регульованого курсу?

Я не можу давати коментарі щодо курсу гривні, бо вони самі по собі впливають на курс. У мене така посада.

Те, що курс є економічно виправданим, свідчить розвиток подій після прийняття рішення про перехід до керованої гнучкості курсу . Курс практично не змінився, немає жодних шоків, які "пророкували" деякі Facebook-"експерти". Нацбанк має потужний арсенал заходів, зокрема, інтервенції, валютні обмеження, продовження відносно жорсткої процентної політики , аби не було шокових потрясінь для економіки нашої держави внаслідок різкої зміни курсу. Цього разу перехід до більш гнучкого курсу відбувається з позиції «досвіду» і «сили», насамперед, щодо рекордних міжнародних резервів.. Так, у нас є від’ємний зовнішньоторговельний баланс, що погано, але ці ризики перекривається тими факторами, про які я сказав. Якщо у нас буде стабільна допомога партнерів у 2024 році, то сильних загроз для курсу я не бачу.

Водночас, по мірі адаптації до нового режиму курсоутворення, коливання офіційного курсу можуть розширюватись під впливом сезонних або спекулятивних факторів, що власне і є тим запобіжником для зменшення тиску на резерви під час повномасштабної війни.

Я вітаю рішення Нацбанку, яке є в контексті з домовленостями з МВФ. Це пов’язано з меморандумом, в якому НБУ брав на себе зобов’язання поступово прибирати валютні обмеження і поступово відпускати курс (відмовлятися від фіксованого курсу).

Чи вважаєте ви теперішній курс гривні справедливим? Він нижче ніж заплановай у держбюджеті, відповідно, чи є ризики того, що не вистачить грошей від допомоги партнерів на заплановані видатки?

Те, що є у макропрогнозі Мінекономіки і те, що є в бюджеті, – це прогнозний курс. Він необов’язково справдиться. Національний банк може приймати це до уваги або ні. Так, вони перебувають у досить тісних консультаціях з Мінфіном, але це не означає, що цей курс якимось чином повинен впливати на монетарну політику НБУ. У Нацбанку, я хочу нагадати, є основна конституційна функція – забезпечення стабільності гривні. У Мінфіну одна з основних функцій – фіскальна, тобто наповнення бюджету. Вони можуть входити у суперечності. Якщо курс буде зміцнюватися, то це прямо позначається на надходженнях до держбюджету. Зокрема, курс впливає на гривневий еквівалент зовнішніх пільгових кредитів і грантів, що надходять на фінансування бюджету У цьому році ми також бачимо недовиконання Митниці. Вони рахують, що приблизно мінус 6 млрд. грн. вони недоотримують в надходженнях через надто міцний курс. Хоча взаємозв’язок тут нелінійний, бо більш міцний курс стимулює збільшення обсягів імпорту. Водночас, інфляція сприятливо позначається на дохідній частині бюджету. Податкова з великими зусиллями, починаючи з серпня, перевиконує бюджетні показники. Труднощі виконання -це насамперед наслідок сповільнення інфляції та зміцнення курсу значно понад прогнозні показники, яке триває з початку року. Зараз ми тільки отримали результати.

Після відмови від фіксації, курс не є таргетом для Національного банку. У рамках керованої гнучкості курсу, НБУ не фіксує курс, останній встановлюється за підсумками торгів на міжбанку. Відповідно НБУ не робить прогнозу курсу, аби не впливати на ринкову поведінку бізнесу і населення, які відразу почнуть тестувати межі такого прогнозу. Це може завадити досягненню цілей регулятора – підтримки стабільності гривні.

У нас до війни Нацбанк повинен був доводити декілька показників до Кабінету Міністрів у ході бюджетного планування і одним з цих показників був курс. Ми прибрали цей обов’язок НБУ, оскільки змінили акценти у його політиці, зробивши так, щоб НБУ був більш незалежним у своїй монетарній політиці і забезпечував стабільність. Тому Нацбанк навіть не повідомляє свій прогноз на наступний рік. НБУ жодним чином не обмежений тими прогнозами, які робить Мінекономіки.

Голова НБУ заявив, що він не буде враховувати прогнозований Мінекономіки курс. Ми розуміємо потребу незалежності Центробанку, але чи не може Нацбанк співпрацювати з Мінекономіки для прогнозування курсу?

Проєкт бюджету рахується на базі певного макро-прогнозу. Рахуються номінальний і реальний приріст ВВП, інфляція, експорт-імпорт, середня зарплата, безробіття і всі інші показники, в тому числі обмінний курс, які необхідні для бюджетного планування. У Мінекономіки є спеціальний департамент, який займається макропрогнозом. Без цього макропрогнозу неможливий бюджетний процес. Ми не говоримо про те, що це закон, на кшталт "ми ухвалили, що курс буде 41 гривня за долар, і якщо цього курсу немає, то образно кажучи ми будемо садити в тюрму того, хто це не виконав". Це прогноз, тому є відповідне корегування бюджету по ходу його виконання. Ми, на жаль, це часто використовуємо, особливо у період такої невизначеності, яка є у 2023 і 2024 роках. Є певний прогноз, від якого рахуються всі цифри. Курс повинен бути обов’язково в бюджеті, але цей курс не обов’язково повинен справдитись.

Прем’єр Шмигаль та в Мінсоцполітики вже оголосили, що буде перерахунок пенсій та вводитиметься бальна система. Озвучте ваше ставлення до таких ідей.

Я вважаю себе професіоналом у сфері фінансів, тому не можу давати якихось глибоких оцінок без законопроєкту. Безперечні і однозначні оцінки я буду давати, коли буде проєкт закону, але сама по собі ідея має декілька складових. Вона непогана, це справедлива система обрахунку пенсій, як і декілька інших справедливих систем. Але питання перше – гроші, тобто джерело фінансування всього цього. У нас в 2023-2024 роках суми збалансування Пенсійного фонду, які йдуть з бюджету, перевищують 270 млрд гривень. Те, що ми дотуємо з бюджету. При цьому паралельно йде дискусія про накопичувальну пенсійну систему. Скажіть, будь ласка, де є джерело цих додаткових витрат? Підвищення пенсій, про яке йдеться у бальній системі, потребує грошей. Це можна розглядати у комплексі з джерелами. А які це можуть бути джерела? Хтось за це має заплатити – роботодавець, працівник. У держави ж немає власних коштів, вона збирає податки, тобто має на когось це перекласти. Якщо буде зрозуміло на кого перекласти, то давайте приймати і питань немає. Система в цілому нормальна.

Друге питання – саме питання балів. У нас відомо про працевлаштування і про те, яку зарплату отримувала людина тільки після 1998 року (про всіх). До 1998 року ця інформація відсутня і часто відсутні навіть ті підприємства, які могли би дати ці довідки. Як рахувати бали, якщо вони рахуються від кожного року роботи? Це технічне питання, але воно важливе.

Це зауваження великим мазками, але якщо говорити про реформу, то будь-яка реформа повинна бути покладена на папір.

Чи не призведе це до того, що людям, у кого і так немала пенсія - її піднімуть, а у кого мінімальна, то нічого не зміниться?

Ми ж цього не знаємо. Може збільшитися чи навпаки. Немає ж формули поки що. Насправді, проблема великих пенсій переоцінена. На них йде не така велика кількість грошей. Так, це сприймається суспільством як несправедливість, і, напевно, це правильно, але це неістотно впливає на видатки Пенсійного фонду. Тут я більше б переймався середньою і мінімальною пенсіями, тобто розміром пенсії, яку отримує проста людина.

Ваша оцінка пропозиції забрати у місцевої влади ПДФО, отриманий від військових? Влада каже, що місцева влада неправильно використовує ці надходження під час війни. Опозиція скаржиться, що це негативно вплине на децентралізацію.

Мені здається, що наша опозиція трошки забулася у контексті того історичного моменту, де вона перебуває. Я вже не говорю про якусь єдність, я говорю про якісь людські загальнонаціональні цінності, які не можуть розмінюватися на політичний рейтинг наступного тижня. Я говорю про політиканство, яким не має займатися опозиція під час війни. Те, що ми бачили, ці 12 годин на ухвалення закону про зміни у бюджет-2023 – це абсолютне неподобство. Якщо ви подивитися трансляцію, то депутат представляє свої правки на кшталт слово “згідно” замінити на слово “відповідно”, навіть не наполягаючи на голосуванні. Він просто говорить про що завгодно, але не про ці правки. Це називається "спам-правки".

У Раді неодноразово же проходили це.

Так, але це не можна проходити, коли йдеться про голосування про виділення 300 млрд. гривень на військові потреби. Це ,припустимо, можна проходити, коли в тебе йде якійсь інший закон, точно не пов’язаний з армією та війною. Коли військові повинні отримати кошти у цьому місяці за рахунок цього закону, а ти змушуєш парламент два дні витрачати на свої «спам-правки» і пустий політичний піар. Ти просто граєшся у політику під час війни. Тому, на жаль, я вимушений констатувати зниження рівня політичної дискусії у суспільстві, гру у політиканство, популізм, що дуже шкодить нашій спільній цілі – перемозі.

Щодо ПДФО. Про що це рішення? Ми ж не говоримо, що потрібно забрати все ПДФО у місцевих бюджетів. Реформа децентралізації – одна з ключових наших реформ, ми її продовжили і довели до кінця фактично. Ми її будемо продовжувати далі. У будь-якому випадку мова не може йти про те, що ми позбавляємо органи місцевої влади джерел фінансування. Внаслідок війни створилася аномалія, яка призвела до того, що окремі органи місцевого самоврядування почали заробляти істотно більше, ніж в мирні часи, і не через те, що вони залучили бізнес, розбудували інфраструктуру, рішення якесь гарне ухвалили, а через те, що військові частини отримують бойові і ПДФО виросло. У нас є регіони, де воно виросло в чотири, п’ять, шість разів порівняно з мирним часом. До прикладу, у місті Яворів по три мільйона припадає в обрахунку на одного мешканця. Вони не знають, що робити з цими коштами. Перекладають бруківку, будують стадіони, пластикові вікна замінюють на пластикові вікна. Вони роблять це, щоб освоїти ці бюджети. Я навіть корупційну складову не беру, на жаль, це загальнонаціональна трагедія, але те, що ці кошти використовуються неефективно – це точно. І те, що ми не можемо зараз говорити про альтернативу "армія чи бруківка". Цієї альтернативи взагалі не повинно існувати, бо у нас очевидний єдиний пріоритет. Вони перекладають верхній шар асфальту на Парковій алеї. Там не було ямок, "колеса ніхто не лишав там". Навіщо?

Весь Київ у новому асфальті.

Я їжджу по Голосіївському проспекту. Переклали, шикарно зробили, так і раніше було нічого собі, нормально було. Що ви робите, показилися?

Може, намагаються освоїти ці гроші, поки не забрали?

У них забирають ці гроші внаслідок того, що вони так їх освоюють.

Ну, зараз тоді активно вони їх освоюють, щоб встигнути?

Тільки закон набирає чинності заднім числом, тобто з 1 жовтня. Що б вони не робили, ці призначення не зможуть використовувати. Як у воюючій країні може виникнути феномен перекладання бруківки в місті, коли цією бруківкою можуть йти росіяни? Ну, як це можливо? Ця дискусія – це інфантилізм, егоїзм та містечковість органів місцевого самоврядування. Вони самі мали прийти і запитати, куди, на який рахунок ВСУ перерахувати ці гроші.

Казали, що є кейси, коли громади на армію давали гроші.

Є кейси, але коли військова частина, розташовуючись у певному ОТГ, приходить до мера і домовляється, що за рахунок того ПДФО, яке вона відправляє до місцевого бюджету, він військовій частині в хорошому сенсі "відкочує" 30% на те, що їм потрібно. .

Це неправильно. У нас не феодалізм, коли в мене є маєток, там є кріпаки і я їх експлуатую як хочу, а потім із цих же кріпаків роблю армію яка бере участь у війні під прапором мого герцога за корону. Ми маємо загальнодержавний бюджет, який має фінансувати армію. І це якраз не підлягає жодній децентралізації. Армія фінансується за рахунок держбюджету, все, крапка. Це не обговорюється в жодній нормальній країні.

У Раді таки хочуть це ПДФО забрати повністю і розбити 50%/50% (Мінстратегпрому та Держспецзв'язку)?

Так. На дрони та військову техніку. Хоча 6 жовтня вони зробили виправлення 45%/45% та 10% для військової частини, яка розташована на території цієї ОТГ. У такому вигляді я теж підтримую та вважаю справедливим.

Як ви думаєте, чи витримає наш бізнес підвищення мінімальної зарплати? Чи не призведе це до уходу в тінь частини бізнесу і ФОПів?

Я вважаю, що цей рівень мінімальної зарплати є абсолютно обґрунтованим. У середині наступного року 8 тис. гривень – це те, що насправді менше, ніж зарплати, які зараз реально виплачуються. Ми з вами можемо взяти Київ та будь-яке інше місто і побачити, що відбувається із зарплатами. На жаль, інфляція була дуже високою у 2022 році, хоча зараз вона сповільнюється, але вона все одно не мала. Тому всі економічні підстави для цього є. Підвищення мінімальної зарплати несе дуже важливу соціальну функцію. Найбільш соціально незахищені верстви населення, а це "бюджетники", одержують більше грошей. Причому найнижче оплачувані бюджетники в даному випадку. Також соціальний ефект має підвищення прожиткового мінімуму. Це теж ми робимо попри війну.

Якщо говорити про бізнес, то вони мають платити податки на зарплати. Тому давайте будемо чесними, йдеться не про підвищення зарплат у комерційних структурах, а про "відбілювання" зарплат. А хто взагалі сказав, що хтось має право платити зарплату "у чорну"? Ми ніби з вами знову в якомусь королівстві кривих дзеркал. Ми сприймаємо, що зарплата "в чорну" – це нормально. Але ж це ненормально. В принципі, "відбілювання" зарплат через підвищення мінімальної зарплати – абсолютно позитивний ефект, це те, що бізнес і повинен робити. Відверто вам скажу, ми заплющуємо очі на "чорні" зарплати зараз. Ми не вимагаємо від фіскальних та правоохоронних органів жодних дій, пов'язаних із "відбілюванням" зарплат. Це також правда, бо війна. Ми розуміємо, що всім важко, але такі справедливі рішення, які стосуються всіх, мені здається, абсолютно своєчасні.

Якщо брати окремо по ФОП, то їм підвищують оподаткування. Розповім на прикладі. У мене друг займається наданням послуг у сфері таргетування через ФОП, тобто повністю "у білу". Спочатку він платив 2% і все, потім правила змінюються і потрібно платити 5% та ЄСВ. Виходить у нього збільшилося вперше, потім вдруге і зараз збільшиться через мінімальну зарплату. З такими змінами як мають витримати ФОП?

Що таке ЄСВ? Це той страховий внесок, з якого обчислюється пенсія ФОП. Я не чув жодного випадку відмови від виплати пенсії. Виходячи з цього, обчислюється ЄСВ. Хочу звернути увагу, що під час війни податки не підвищили, хоча підвищення податків під час такої масштабної війни – це must have для будь-якої країни. Ми не підвищили податки, навіть ми їх зменшили на півтора роки. Наразі йдеться про те, щоб платити ЄСВ із 8 тис. гривень. Мені здається, це треба робити. А за рахунок чого сплачувати пенсії, фінансувати армію? Ми послідовно не підвищуємо ці податки, але, вибачте, з того, що ви заробляєте, треба платити "в білу". Ми під час війни займаємося детінізацією, і я вважаю, що це правильно.

Чи не бачите ризики, що буде відхід "в тінь"?

Я не бачу жодних ризиків. Будь-який закон, який так чи інакше пов'язаний був із підвищенням податків, супроводжувався коментарем про перехід "в тінь". Рік тому було ухвалено закон про оподаткування обмінників авансовим платежем податку на прибуток. Якщо у 2021 році, який був мирним, вони заплатили 7 млн. гривень, то зараз за 9 місяців вся галузь заплатила 256 млн. гривень. Супроводжувалося це все такими гаслами "Закриються", "Підуть у тінь", "Ринок звалиться". Іншого не було. Але як завжди виважене рішення мало виключно позитивний ефект. Так буде і зараз.

Стосовно запровадження схожої на польську модель оподаткування ФОПів, про яку ви розповідали. Чому саме на послуги буде найбільший податок? Ми розуміємо, що є зловживання, але одночасно ми караємо і реальний малий приватний бізнес.

Давайте за пунктами, про що йдеться. По-перше, ми не збираємося змінювати систему єдиного податку у війну. Друге, ми розуміємо, що система єдиного податку, яка працює зараз, перестала виконувати функцію підтримки малого бізнесу, а стала способом ухилення від податків великого бізнесу. Із цією системою нас до ЄС ніхто не візьме, давайте говорити правду. Вступ до ЄС буде пов'язаний із зміною цієї системи. Інше – це як цю систему міняти. І тут я не наполягаю на польській моделі чи словацькій, естонській. На жодній моделі я не наполягаю.

Я говорю, що Мінфін зараз уважно вивчає всі європейські моделі, переважно східноєвропейських країн і визначає найбільш прийнятну для нас. Бізнес від нас вимагає і, напевно, обґрунтовано, щоб наше оподаткування не відрізнялося від оподаткування ЄС. Я з цим абсолютно погоджуюсь. Ми повинні з вами уніфікувати наше оподаткування з системою оподаткування ЄС, це стосується і звичайної системи і спрощеної. За зразком, одна з країн, яка розглядається – це Польща. Чому я власне навів цей приклад? Мені здається, що це приклад країни, яка вдало пройшла шлях від небагатої держави до ТОП-30 заможних країн світу, яка пройшла цей шлях завдяки членству в ЄС і використання всіх переваг цього членства на свою користь. Їх шлях ми повинні повторити, але повторити швидше. Фактично Польща була на одному рівні з Україною в 1991 році, зараз немає що порівнювати. Вони в три чи чотири рази нас багатше. Або наздогнати Польщу нам потрібно 30 років без ефекту членства в ЄС. Це гарний приклад, який ми маємо наслідувати.

Тобто питання моделі оподаткування малого бізнесу безперечно не вирішене, а лише розглядається. Це питання, до вирішення якого треба підійти. Заперечувати це - це такий самий інфантилізм, як у випадку з ПДФО. Давайте будемо вважати, що з Європи ми візьмемо дороги, верховенство права, а обов’язки залишимо такі, які у нас є зараз, або ще краще – з СРСР, де ніхто нікому нічого не винен. Так же не буває. Не можна одночасно будувати сучасну європейську цивілізацію і розвинений соціалізм. Це ж шизофренія, ми не вважаємо себе хворими, хоча доктор може сказати інше (сміється).

Волонтери наголошують, що для ефективності наших Збройних Сил потрібно зняти будь-які перешкоди по завезенню комплектуючих для виробництва дронів в Україні, тобто скасувати повністю оподаткування.

Так, вони зняті.

Мій колега брав інтерв’ю у Берлінської, де вона про це сказала.

Був достатньо складний процес. Ми на початку минулого року звільнили від оподаткування дрони як готові вироби. Коли звільняли дрони, я тоді сказав, що неможна звільняти дрони, не звільняючи запасні частини для них, бо в такому випадку ми б’ємо по своєму товаровиробнику. Виходить, що дешевше завезти запчастину з Польщі, вироблену там, ніж завести запчастини з податком і виготувати тут. В дронах є така проблема (як і в інших виробах) як характерні і нехарактерні запчастини. Тобто запчастини, які можуть використовуватися тільки у дронах і запчастини, які можуть використовуватися і в холодильнику, наприклад. У нас немає зараз завдання звільнити від оподаткування ті запчастини, які використовуються у холодильнику, бо кожна копійка, яку ми збираємо зараз з холодильника – йде на армію напряму.

Тому ми у травні звільнили запасні частини також від оподаткування для вітчизняних товаровиробників. Таким чином ми створили все, що є необхідним для підтримки галузі тут і завезення дронів за кордону. Я не знаю, що ще можна зробити. Я звернувся до волонтерів, до виробників дронів… У нас ця пільга завершується 1 січня і ми її хочемо продовжити ще на рік. Я звертаюся до всіх, щоб вони дали свої пропозиції і що треба доопрацювати у цих пільгах. Можливо, якісь запчастини не враховані, можливо, якісь інші питання. Я поки не чув жодної конкретики. Будь-які пропозиції. Ми дуже швидко реагуємо на запити волонтерів. Я сам є автором відповідних законопроектів.

Питання акцизів на пальне. Раніше активно просували ідею, щоб зрівняти акцизи на різні види пального. Чи не обговорюється зараз така ідея?

Ця ідея обговорюється на рівні Кабінету Міністрів. Консультації йдуть. Щодо зменшення різниці між акцизом на бензин і скраплений газ. Я вважаю, що така ідея має підґрунтя. Я вважаю, що автомобілі їздять одними і тими самими шляхами і несправедливо, коли водії на бензині сплачують більше на ремонт цих доріг, ніж автомобілі, які їздять на газі. Дійсно, енерговіддача від газу є меншою, аніж від бензину приблизно на 20-25%. Таким чином і акциз має бути перерахований. Він повинен бути меншим, але не в чотири рази.

Ми з вами уже обговорювали несправедливість щодо таких сервісів як "Онліфанс", вони платять податки, але їх контент заборонений. Ваш заступник Ярослав Железняк зареєстрував законопроєкт про декриміналізацію порно. Якщо його винесуть в зал, чи будете підтримувати?

Я підтримую декриміналізацію цього виду діяльності і відповідного його оподаткування. Якщо законопроект винесуть у зал – я проголосую «за».

Питання про критику щодо вас. Ряд ЗМІ часто випускають відповідні матеріали. Також це роблять блогери, яких багато хто пов'язує з Офісом президента. Як ви до цього ставитесь?

По-перше, ОП великий, тому мабуть, пов'язують із певними людьми в Офісі або навколо нього. Я не можу ні підтвердити, ні спростувати ці зв'язки. По-друге, я дуже добре ставлюся до критики. Наприклад, у нас зараз іде закон про податки на банки. Гороховський виступив із критикою, це чудово. Тобто вони критикують якесь рішення, яке я пропоную. Вони дають якісь зауваження, я їх слухаю і ми робимо висновки, де ми не праві, де вони неправі. Через це рішення стають кращими. Я дуже добре ставлюся до критики і багато з цієї критики допомогло нам уникнути помилок.

Те, про що ви кажете зараз, не критика, а відверті замовні платні матеріали, в яких немає жодного зв'язку з реальністю. Вони використовують або відверті вигадки, або якісь перекручені факти з мого життя двадцятирічної давності, інтерпретуючи їх у таких перекручених формах, що важко уявити. Просто на рівні ненаукової фантастики. Це люди, які за гроші на замовлення розміщують відверту брехню щодо мене. Що мене тут тішить? Перше, судячи з обсягу фінансування, я справді роблю правильні речі і б’ю по больових точках корупціонерів. Я наступаю на горло цій корупційній гідрі, яка таким чином виє. Це каже, що я та моя команда насправді правильні речі робимо. Контраргументів в нормальній легальній площини відсутні. Напевно, я зараз із усієї владної команди найбільше наражаюся на такий рівень замовного негативу.

Другий момент, що мене тішить, що з усього ось цього марення… Там є все. Там є Сівкович, там є отруєння Ющенка, там є постачання моєю матір'ю зброї до Ірану, там є робота моєї минулої фірми на авіакомпанію, яка начебто перевозила "Вагнерів" в Африці…. Тобто там сюжети дуже строкаті, але немає жодного про корупцію. Коли з 2019 року я очолюю найкорупціогенніший (в минулому) комітет ВР і моїм опонентам нема чого сказати щодо корупції, то, напевно, це найкраща оцінка мене. Тому, нехай розповідають про Сівковича, тема бездонна, як вони самі це доводять і не має ніякого зв'язку з реальністю.

Кажуть, що влада має ідеологічні протиріччя у поглядах з економіки та фінансів. У вас вони одні, у ОП – інші.

Я не впевнений, що ця дискусія ідеологічна. І я не впевнений, що ця дискусія є предметною. Дискусія – це, коли я даю свою концепцію податкової реформи з прорахунками та обґрунтуваннями, хтось робить аналогічно і між нами відбувається дискусія, де ми критикуємо один одного, виявляємо помилки, порівнюємо. У ході цієї дискусії домовляємося про щось третє або приходимо до однієї з запропонованих раніше версій і ведемо її разом. Або той, хто не згоден, іде геть. Те, що стосується 10-10-10 не відбувається таким чином. Тут є все: пости у Facebook, цитати в інтерв'ю, заяви на якихось конференціях про загальні міркування щодо зниження ставок податків. Без обґрунтувань, без законопроекту, без пояснювальної записки, яку я публічно та непублічно прошу вже більше року. Я із серпня 2022 року прошу дати законопроект і давайте працювати над ним. Немає нічого, що можна предметно обговорювати.

Другий момент. Держава розвивається за певним планом. За планом, з яким партія "Слуга народу" у 2019 році прийшла до влади. Я мав безпосереднє відношення до складання програми в частині публічних фінансів. Ми її реалізуємо. Вона йде в тому числі з врахуванням позиції партнерів, які зараз фінансують більшу частину невійськових видатків бюджету. У нас цілком однакові думки щодо системи фінансів із НБУ, Мінфіном, урядом, МВФ, Єврокомісією. Ми маємо чіткий, деталізований, опрацьований план аж до законопроектів, що нам треба зробити в найближчі два роки, щоб стати членами ЄС. Я вважаю, що вступ до ЄС – найпотужніший поштовх для нашої країни і єдиний можливий шлях нашого успіху. Інших альтернатив ми не маємо, ми не зможемо скопіювати тут Сінгапур. Цей план у нас є, ми рухаємося, приймаємо закони. У нас є розуміння цього всього і тут раптом виникає якась ідея, ще раз, не реформа, а сама ідея на рівні постів в соцмережах, яка підтримується сумнівними людьми, що самі звуть себе експертами, і яких би я експертами не назвав, і ми починаємо навколо неї щось обговорювати.

Я говорю – добре, дайте щось і ми подивимося, як це співвідноситься з нашим концептом. Вони не дають, а лише далі роздають інтерв’ю та постять в соцмережах. Ту вочевидь не йдеться про ідеологічну дискусію, не йдеться про якісь ціннісні розбіжності. Йдеться лише про піар, що подекуди заважаєнормальній роботі. Але не дуже. Я зі свого боку займаюся нормальною предметною роботою у цифрах. Ті, хто намагаються розвинути якісь свої думки у Facebook, займаються чимось іншим. Ось це різниця між нами.

Чи правильно я розумію, що розмови про зменшення оподаткування під час війни та повоєнний час неможливі.

Ми не можемо говорити так зараз. Що означає зменшення оподаткування? У мене є своя концепція, на відміну від Facebook-постів, вона у мене опрацьована та обрахована, із втратами та компенсаторами. Близько 200 млрд. гривень втрат (Мінфін порахував) від реформи оподаткування доходів. Я насправді підтримую цю ідею, мені дуже хотілося б її реалізувати. Я не хотів би заперечувати зменшення ставок у цьому контексті. Я дуже хотів би зменшити ставку податку на прибуток і ставку податку на доходи фізичних осіб. Моя ідея поєднати ЄСВ та військовий збір. Мені здається, що це правильний хід. Саме в цьому випадку втрати компенсувалися би детінізацією зарплат. Я це відстоюватиму. Я не впевнений, що це буде, але я це відстоюватиму.

Але я не бачу абсолютно жодної перспективи та потреби у скасуванні ЄСВ. У всіх країнах Європи є той чи інший формат ЄСВ і часто зі ставками більшими, ніж у нас. Не бачу жодної перспективи щодо зменшення базової ставки ПДВ. З якого такого дива? Так, є товари, які можуть оподатковуватись 7%, наприклад, товари першої необхідності, але всі інші мають бути 20%. Це середня ставка в ЄС. Я не бачу потреби відкривати банківську таємницю для Податкової.

Виходячи з цього, частина, про яку говорю я, так, її справді потрібно реалізовувати. Я все для цього зроблю у консультаціях із партнерами. Президент це підтримує. Мені б хотілося зробити це зменшення, але кожне зменшення має бути не маркетинговою гарною обгорткою, а має бути зміст. Зміст у моїх пропозиціях є, у пропозиціях "10-10-10", на жаль, немає. Це очевидно. На жаль, тому вони закону і не подають.

І про зниження податків під час війни. Мені здається ми з людьми, бізнесом повинні бути передусім чесними. Про яке зниження ми можемо говорити, якщо на оборону та безпеку ми витрачаємо понад 20% ВВП?

Джерело