ФОП чи ТОВ? Майновий аспект відповідальності

Успішний бізнес – це айсберг нюансів, на які варто зважати на всіх стадіях розвитку власної справи. Один невиконаний контракт або помилка партнера можуть призвести до катастрофи, і доведеться відповідати не тільки бізнес-активами, але й власним майном. Тому розберемося у відмінностях майнової відповідальності фізособи-підприємця (ФОП), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та приватного підприємства (ПП).

Відразу наголосимо, що ідеальної бізнес-моделі немає, а її створення та впровадження залежить від характеру власника, обраної ним сфери господарської діяльності, специфіки його контрагентів, стратегічних та тактичних цілей, загального законодавчого середовища в конкретний час. Те, що можна було робити кілька років тому, сьогодні повторити не вдасться.

Обираючи ту чи іншу структуру господарювання, варто зважати на три аспекти:

1) застосування штрафів із боку державних органів у межах проведення різного роду перевірок;

2) податкову оптимізацію;

3) потенційні спори та вимоги з боку контрагентів.

Загалом положення ст. 55 Господарського кодексу України (ГКУ) виокремлюють дві групи суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб та ФОП. Як зазначається в ст. 50 та 80 Цивільного кодексу України (ЦКУ), отримати статус ФОП або створити юрособу можна лише пройшовши державну реєстрацію відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

ФОП: переваги та недоліки

Згідно зі ст. 52 ЦКУ фізособа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Такий перелік майна наводиться в додаткові до Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження», зокрема до нього належать предмети щоденного побутового особистого вжитку, потрібні меблі, один холодильник, один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон – на кожну особу тощо.

Якщо ФОП перебуває в шлюбі, він відповідатиме усім своїм особистим майном, а також часткою в праві спільної власності подружжя, яке належатиме йому в разі поділу цього майна.

Отже, навіть один невиконаний контракт може призвести до відповідальності усім своїм майном.

Крім того, згідно зі ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України до фізособи може застосовуватися тимчасове обмеження виїзду за межі України у разі ухилення від виконання рішення суду або постанови про накладання адміністративного штрафу. З огляду на оновлення процесуальних кодексів, обмеження у виїзді за кордон може бути застосоване як забезпечення позову.

Загалом судова практика зважає на те, що відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 01.02.2013 р. «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за сам факт невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим кожного разу суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Хоча досі немає судової практики оновленого Верховного Суду з питань обмеження боржникові виїзду за кордон, варто зважати на наявні правові висновки ВСУ, які на сьогодні є актуальні.

Також треба зажати на те, що забути про всі зобов’язання, закривши свого ФОП, не вдасться – фізособа продовжує відповідати за борги, які виникли за період її господарської діяльності. Навіть якщо така особа вдруге зареєструється як ФОП, факт повторної реєстрації не припинить її зобов’язань із забезпечення остаточних розрахунків із податків від провадження підприємницької діяльності або за можливими непогашеними зобов’язаннями перед контрагентами за першою реєстрацією.

Судова практика також підтверджує, що в разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права та обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізособою (наприклад, постанова ВС/КЦС від 16.08.2018 р. у справі № 320/9471/15-ц).

Також ФОП незалежно від обраної системи оподаткування може знімати зі свого банківського рахунку кошти з вирахуванням виключно банківської комісії, чого не скажеш для випадку ведення бізнесу через юридичну особу. Це дозволяє підприємцеві досить швидко й зручно отримати потрібні йому готівкові кошти, на відміну від підприємства, якому для цього треба визначити певну ціль та направлення використання грошей: виплати дивідендів учасникові, перерахування коштів за певні послуги (інформаційні, бухгалтерські, маркетингові) тощо.

Підприємець відповідає усім своїм майном навіть після виключення з державного реєстру як суб’єкта підприємницької діяльності. Утім має деякі переваги: як мінімум це спрощений облік та зручність під час отримання готівкових коштів із розрахункового рахунку. Це робить ФОП оптимальною формою ведення бізнесу.

Юридична особа краще, ніж ФОП?

Двома найпоширенішими формами господарювання шляхом створення юросіб є ТОВ та ПП. Відразу зауважимо, що вищезазначені юридичні особи відповідають окремо за своїми зобов’язаннями та не відповідають за зобов’язаннями свого засновника. Про це йдеться в ст. 96 ЦКУ.

Це зручно з огляду на те, що у разі недостатності або відсутності майна в боржника-юрособи до майнової відповідальності її засновника притягнути неможливо. Тобто відповідальність юрособи обмежена тільки її бізнес-активами (статутним капіталом). І якщо фіскальна служба, Держпраці або інший орган контролю нарахує чималі штрафні санкції, то стягнути їх можливо буде тільки в межах таких активів. А в разі повної відсутності активів у юрособи стягнути з її засновника й зовсім нічого не вдасться.

ПП працює згідно з положеннями ГКУ та ЦКУ, законодавством не передбачено мінімально допустимого розміру його статутного капіталу. Функціонуванню ПП присвячено декілька статей ГКУ, натомість у ТОВ є окремий спеціальний закон, яким врегульовано їхню діяльність – це Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Суттєвих відмінностей у роботі ПП та ТОВ немає. Але ТОВ є найбільш поширеною формою юрособи для ведення бізнесу.

Серед основних мінусів під час обрання таких форм господарювання є складнощі під час отримання готівкових коштів, які надходять на рахунок юросіб. Натомість, як правило, це відбувається або шляхом виплати дивідендів учасникові зі сплатою відповідних податків або ж шляхом перерахування коштів на рахунок фізособи або ФОП за різноманітні послуги.

Податкова оптимізація зазвичай здійснюється із використанням платників податків, які перебувають на різних системах оподаткування.

Євген ВЛАСОВ, адвокат,

Юридична фірма «Патріот»