Please wait...
Газета «Приватний підприємець» № 6, 2019 р.
ФОП сплачував ЄСВ за себе в ДПІ того самого району, але на неправильний розрахунковий рахунок (призначений для сплати ЄСВ підприємцями, які уклали договір добровільного страхування). Чи буде це вважатися несплатою або несвоєчасною сплатою ЄСВ з нарахуванням штрафів і пені?
Вважаємо, що не буде. Аргументи тут такі.
Основні умови та порядок нарахування й сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464). Частиною 2 ст. 6 цього Закону встановлено обов’язок платника ЄСВ своєчасно й у повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати такий внесок, а також подавати звітність та сплачувати його до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ.
Згідно зі ст. 9 Закону № 2464, ЄСВ сплачується в національній валюті шляхом внесення відповідних сум внеску в установлені цим Законом строки на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.
У нашій ситуації ФОП, своєчасно сплативши ЄСВ, припустився помилки в зазначенні номера рахунку. Якщо в графі призначення платежу відображена достовірна інформація, це може бути підтверджено копією платіжного доручення. Наразі ФОП виявив цю помилку й жадає її виправити.
Пунктом 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що днем сплати ЄСВ під час перерахування сум внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів є день списання банком суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону податковий орган застосовує до платника штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки й збори (обов’язкові платежі) та інші доходи держбюджету визнаються зарахованими до держбюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Отже, законодавством передбачено обов’язок сплати платниками податків ЄСВ у визначені строки, а також відповідальність за порушення таких строків сплати. Допущення помилки під час перерахування ЄСВ до держбюджету в строк, визначений ст. 9 Закону № 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Тож дії, що не містять ознак бездіяльності платника податків під час сплати обов’язкових платежів (зборів), не можуть бути підставою для застосування до нього штрафів, передбачених п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону.
Якщо підприємець після виявлення помилки звернеться до податкового органу з листом із проханням перерахувати помилково сплачені гроші на правильний номер рахунку, це вважатиметься вчиненням дій з перерахування коштів на правильний рахунок.
Оскільки всі перераховані суми ЄСВ зараховуються на єдиний казначейський рахунок, помилкове визначення коду бюджетної класифікації в платіжному дорученні під час сплати збору не є достатньою підставою для висновку про те, що збір не сплачено у встановлений законом строк, а отже, для застосування штрафних санкцій.
Сума ЄСВ до держбюджету фактично надходила вчасно (зайшла на єдиний казначейський рахунок), а в разі задоволення податковим органом звернення підприємця надалі зарахована на правильний рахунок. Отже, застосування до нього покарання у вигляді штрафу за порушення строків сплати збору буде безпідставним.
Саме до такого висновку дійшов ВАСУ в подібних спорах (зокрема, в ухвалі від 15.06.2017 р. № К/800/30788/ 16, якою підтримав підприємця). До того ж суд посилається на аналогічну правову позицію щодо врегулювання спорів, які виникли внаслідок допущення помилки під час перерахування податків та обов’язкових платежів (зборів) до держбюджету, висловлену в постанові ВСУ від 16.06.2015 р. у справі № 21-377а15*. Оскільки рішення ВСУ є обов’язковими до виконання всіма суб’єктами владних повноважень, податкові органи у своїй роботі зобов’язані на них зважати.
Анна АЙВАЗОВА, редактор
