Газета «Приватний підприємець» № 8, 2019 р.
Я єдинник (3 група), маю у власності нежитлову будівлю, яку здаю в оренду, і земельну ділянку під нею. Я, як єдинник, від сплати земельного податку звільнений. Податківці стверджують, що я мушу його сплатити не як ФОП, а як фізособа. Чи мають вони рацію? Які перспективи, якщо я оскаржу податкове повідомлення про сплату земельного податку в суді?
Податківці в цьому разі не мають рації. І ось чому.
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України). Об’єктом плати за землю вважається земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Відповідно до пп. 269.1.1, 269.1.2 ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Отже, обов’язок платника податків сплачувати плату за землю виникає у власників землі та землекористувачів від дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Водночас платники єдиного податку звільнені від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати звітність із податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються в їхній господарській діяльності (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Отже, спрощена система оподаткування не звільняє від виконання податкових зобов’язань зі сплати податку на землю, а запроваджує інші умови, порядок та механізм його сплати. Умовою для несплати земельного податку єдинником – власником земельної ділянки є використання цієї ділянки для ведення господарської діяльності. Якщо недотримано умов оподаткування на спрощеній системі, обов’язок сплати податку на землю на загальних підставах відновлюється.
Отож, якщо ФОП – платник єдиного податку, який є власником земельної ділянки й використовує її у своїй господарській діяльності (зокрема, здає в оренду нерухомість, розташовану на ній), у разі дотримання умов перебування на спрощеній системі не сплачує податку на землю з такої ділянки.
Щодо перспектив можливого судового оскарження, то, вважаємо, вони досить непогані.
Прикладом може слугувати спір, у якому єдинник оскаржив податкове повідомлення-рішення про сплату земельного податку, винесене стосовно нього як фізособи, і виграв його (див. рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2018 р. № 826/6834/17). Податківці стверджували, що це рішення винесено стосовно фізособи, а від сплати земельного податку в цьому разі звільняється фізособа-підприємець, яка здає нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, в оренду. Але суд такі доводи органу контролю не взяв до уваги, оскільки “законодавством України не встановлено будь-яких механізмів можливого передавання майна від фізичної особи до фізичної особи – підприємця, у разі якщо це одна й та сама особа”.
Тож підприємець-єдинник, який здає в оренду свою нерухомість, звільняється від сплати податку на землю, якщо вона перебуває в його власності як фізособи.
Анна АЙВАЗОВА, редактор