Уголок потребителя

Розсилка новин




24.02.2020

Як податкова визначає, що єдинник зобов’язаний застосовувати РРО?

Газета «Приватний підприємець» № 3, 2020 р.

Підприємець працює на єдиному податкові в другій групі. У який законний спосіб податкова інспекція може стверджувати, що підприємець перевищив допустимий для другої групи річний розмір виручки й мусить провадити діяльність із касовим апаратом?

(м. Нова Каховка)

Усі єдинники знають, якщо календарного року досягнуто обсягу доходу в розмірі 1 млн грн, застосування РРО для них є обов’язковим у разі здійснення розрахунків у готівковій формі або із застосуванням платіжних карток покупців. Це не стосується торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонтові, лікарськими виробами й товарами медичного призначення, а також – з 19.04.2020 р. – надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Ці операції вимагають застосовувати РРО, незалежно від розміру одержаного доходу.

Змоделюємо ситуацію: підприємець за наслідками року подає декларацію з єдиного податку, у якій зазначено розмір доходу, менший ніж 1 млн, – і раптом від податкової отримує листа з попередженням про те, що з поточного року він зобов’язаний проводити розрахунки із застосуванням РРО. З чого податкова робить такі висновки?

Насамперед зауважимо, що такі дії податкової часто мають превентивний характер. Та інколи вимоги контролерів можуть мати під собою підстави, які базуються на внутрішньому моніторингу наявних відомостей про підприємця. Які ж це відомості?

Усі суб’єкти господарювання – як юрособи, так і підприємці, які купують товари/послуги у ФОП, – повинні відображати виплачені йому суми в готівковій або безготівковій формі в податковому розрахункові за ф. № 1ДФ (лист ДФС від 10.01.2018 р. № 100/6/99-99-13-01-01-15/ІПК). Такі дані акумулюються в облікових даних кожного ФОП. Якщо сума за такими даними виходить понад задекларовану підприємцем суму, то контролери можуть запідозрити, що деякі доходи він у своїй декларації не відобразив.

Водночас зазначимо, що у ф. № 1ДФ, яку подають суб’єкти господарювання, відображається інформація про доходи, отримані фізособою як від підприємницької діяльності, так і від трудової (якщо вона в нього є), а також від будь-якої іншої непідприємницької діяльності. Це може бути, наприклад, продаж власної нерухомості або рухомого майна; виконання робіт/послуг як звичайною фізособою за договорами ЦПХ тощо. Отож, щоб визначити конкретну цифру підприємницького доходу, його потрібно виокремити з усіх інших. Як це зробити?

Загалом у ф. № 1ДФ виплати ФОП відображаються з ознакою доходу “157”. Тож для підрахунку доходу, отриманого на єдиному податкові, передусім підсумовуються суми доходу з цією ознакою. Проте ми знаємо, що до цієї суми можуть потрапити перерахування, які дохід єдинника не збільшують. Це, наприклад, кошти, перераховані на адресу ФОП-єдинника за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами. Адже до доходу підприємця включається лише сума отриманої винагороди (п. 292.4 ст. 292 ПКУ), що значно менша, ніж перераховані контрагентами суми.

Варто зважити й на такий чинник, як помилка, якої можуть припуститися податкові агенти під час заповнення ф. № 1ДФ. Наприклад, відобразити дані не за фактом виплати коштів підприємцеві, а за фактом їх нарахування. Такі суми до доходу єдинника не потрапляють.

Податківці, побачивши за обліковими даними перевищення в підприємця обсягу 1 млн грн, роблять висновок про те, що він зобов’язаний застосовувати РРО.

Підприємець же, з яким контрагенти здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі (з рахунку на рахунок або шляхом внесення готівки до банку для зарахування на рахунок), може бути впевнений, що навіть у разі перевищення 1 млн грн йому не потрібно застосовувати РРО й можна працювати до досягнення доходу в дозволених для кожної з груп розмірах. До того ж у перелікові видів діяльності, які внесені до Реєстру платників єдиного податку, у підприємця можуть залишатися раніше зареєстровані КВЕД для роздрібної торгівлі, навіть якщо він її вже не здійснює. Але податкова цього не знає, тож наявність роздрібних КВЕД – це один із показників, який вона може зіставити із задекларованим доходом і дійти висновку про те, що дохід отримано з урахуванням роздрібної торгівлї, що передбачає готівкові розрахунки.

Якщо ви раніше реєстрували КВЕД для роздрібних видів діяльності, а потім перейшли на оптову торгівлю або іншу діяльність, краще роздрібні КВЕД із Реєстру платників єдиного податку вилучити.

У будь-якого платника податків є можливість перевірити, яку інформацію повідомили про нього до податкової його контрагенти. Для цього є два шляхи.

Перший: подати до податкової заяву за ф. № 10ДР, яку наведено в додаткові 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822.

У додаткові 14 також наведено пам’ятку про заповнення цієї заяви. У ній треба зазначити ваші персональні дані, контакти й період, за який потрібно отримати інформацію.

Органи контролю протягом трьох робочих днів із дня подання заяви повинен надати вам потрібні відомості. Вони надаватимуться у формі таблиці, де ви знайдете дані про суми виплаченого доходу, стосовно яких податкові агенти подали до органів контролю ф. № 1ДФ.

Другий. Побачити свої доходи можна також у приватній частині електронного кабінету (ЕК). Знайти його можна або за адресою або в стрічці сервісів на головній сторінці офіційного сайту ДФС.

Для цього потрібно увійти до приватної частини ЕК (за допомогою ЕЦП), у меню обрати пункт “Заяви, запити для отримання інформації”. З переліку обрати форму F1301802 “Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді”.

З допомогою кнопки “Створити” здійснюється вхід до форми самого запиту. Насамперед потрібно перевірити в ньому дані, які система заповнила автоматично, а потім зазначити свою електронну пошту, податкову адресу, дані паспорта та період, за який запитується інформація.

Під час обрання періоду, за який запитуються дані, потрібно зважати на те, що відомості про суми отриманих доходів в електронній формі надаються за останні три роки (за кожний квартал); дані за останній звітний період (квартал) – через 50 днів після його закінчення.

Відповідь на запит формується, як правило, того самого дня за формою F1401802. Його можна знайти у вкладці “Вхідні/вихідні документи” ЕК.

Ця відповідь буде абсолютно ідентичною формі відповіді, яку контролери надають на заяву за ф. № 10ДР.

Запитуючи інформацію про свої доходи, варто зважати на те, що ви можете у такий спосіб дізнатися тільки про суми, сплачені вам суб’єктами господарської діяльності.

Якщо ви продавали товар або надали послугу фізособам, податкова служба даних про виплачений вам дохід не містить, оскільки фізособи ф. № 1ДФ про вас не подають. Отже, дізнатися про такий дохід можна лише за виписками банку, якщо з вами розплачувалися за допомогою платіжних карток, або за первинними розрахунковими документами, зокрема за товарними чеками та квитанціями.

Якщо звітного року за сукупністю всіх документів ви не перевищили 1 млн грн і не здійснюєте видів діяльності (їх зазначено вище), що підлягають застосуванню РРО незалежно від розміру доходу, боятися вимоги податківців проводити розрахунки виключно через РРО вам не варто.

А підтвердити свій обсяг доходу ви завжди зможете за допомогою записів у Книзі обліку доходів і виписок за поточним рахунком.

Ольга Шевцова, юрист

Поделиться:

Количество просмотров: 15851

Уголок потребителя

Новий випуск газети!

  • Майно ФОП зiпсовано: хто вiдповiсть?
  • Токен у ФОП: чи обов’язковий для КЕП?
  • Документи з охорони працi у ФОП-роботодавця
  • Амортизацiя: чи будуть витрати у ФОП-єдинника
  • Вантажівка куплена й ремонтується: як заповнити ф. № 20-ОПП

 Детальніше...

Ми на Facebook

Популярне