Передплата на газету Приватний підприємець на 2024 рік

Розсилка новин




17.01.2021

Заробітна плата

Заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому вираженні, яку за трудовим договором працедавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

 

Заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому вираженні, яку за трудовим договором працедавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом розмір оплати праці за виконану працівником місячну (погодинну) норму праці. Мінімальна зарплата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі.

Відповідно до ст. 6 Закону про оплату праці мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється в розмірі не менше ніж прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2022 року розмір ПМ становить 2 481 грн, отже, підприємці, які встановлюють оклади з огляду на цей показник, повинні переглянути та збільшити оклади працівникам. Це пов'язано з тим, що станом на 1 січня 2021 року розмір ПМ був меншим й оклади встановлювалися з огляду на цей показник.

Якщо підприємець встановлює працівникам оклади з огляду на розмір ПМ, слід зважати на те, що 2022 року такий оклад не може бути меншим за 2 481 грн.

З 1 січня 2022 року розмір МЗП становить 6 500 грн. Держбюджетом передбачено, що цей розмір діятиме до жовтня 2022 року, а із жовтня становитиме 6 700 грн.

Розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 2022 рік

Якщо підприємець застосовує погодинну оплату праці, слід зважати на те, що з 01.01.2022 р. розмір мінімальної годинної ставки дорівнює 39,26 грн, а з 1 жовтня становитиме 40,46 грн.

У разі збільшення окладів підприємець має такі зміни відобразити в штатному розписі.

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим від розміру МЗП. Інакше роботодавець зобов'язаний на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованою зарплатою провести доплату (ст. 3-1 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці"). Така доплата виплачується щомісяця одночасно з виплатою зарплати. Доплата включає в себе різні надбавки, доплати, заохочувальні й компенсаційні виплати, премію, індексацію.

Якщо працівник виконав місячну норму праці, розмір нарахованої зарплати не може бути меншим за МЗП.

Однак це не стосується працівників, які працюють на умовах неповної зайнятості. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу (не виконує місячної норми праці), виплачувати зарплату йому потрібно пропорційно виконаній нормі праці, тобто пропорційно від розміру МЗП, а не від розміру окладу, який може бути встановлений у розмірі ПМ.

Якщо працівникові встановлено погодинну оплату праці й за результатами роботи за місяць йому нараховано зарплату в меншому розмірі, ніж МЗП, доплата до цього розміру не здійснюється. Як пояснюється в листі Мінсоцполітики від 20.03.2017 р. № 766/0/101-17/28, для таких працівників гарантією в оплаті є мінімальна зарплата в погодинному розмірі. Аналогічну позицію викладено й у судовому рішенні Миколаївського окружного адмінсуду від 19.12.2017 р. у справі № 814/1451/17.

У зазначеному рішенні суд наголосив на неправомірності застосування фінансових санкцій, бо в цьому разі не порушуються вимоги КЗпП та Закону про оплату праці. Для працівників із погодинною оплатою праці розмір МЗП має визначатися шляхом множення МЗП у погодинному розмірі на місячну норму робочого часу. Для них місячний розмір МЗП щомісяця змінюється залежно від норми робочого часу й може бути меншим або більшим від розміру МЗП.

Під час обчислення розміру зарплати для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в понаднормовий час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат. У разі роботи на умовах неповного робочого часу мінімальна зарплата виплачується пропорційно виконаній нормі праці.

Виплачуючи зарплату, роботодавець має повідомити працівникові:

  • загальну суму зарплати за відпрацьований місяць;
  • розмір сум, утриманих із зарплати, та підстави для їх утримання;
  • суму зарплати, що підлягає виплаті.

Під час встановлення розміру окладу треба зважати на:

  • обсяг та складність виконуваної роботи;
  • умови праці;
  • рівень відповідальності;
  • освіту працівника та досвід роботи;
  • категорію, до якої належить посада працівника згідно з Національним класифікатором професій ДК 003:2010.

Установлюючи оклад, потрібно передбачити, щоб у працівників, які обіймають різні посади, він був різний.

Зарплата нараховується на підставі Табеля обліку робочого часу й тарифних ставок, установлених підприємцем під час укладення трудового договору.

Зарплата повинна виплачуватися регулярно в робочі дні, у терміни, визначені нормативним актом роботодавця, погодженим із представниками трудового колективу, але не рідше ніж два рази на місяць через 16 календарних днів і не пізніше ніж сім днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто зарплата за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше ніж 23-го числа поточного місяця, а за другу половину – не пізніше ніж 7-го числа наступного місяця.

У разі якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні.
Розмір зарплати за першу половину місяця (аванс) визначається нормативним актом роботодавця. До того ж розмір авансу має бути не меншим від оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

газета Приватний підприємець

Оподаткування

Зарплата працівників є о об’єктом оподаткування як для самого підприємця, так і для найманих працівників. Для підприємця зарплата, нарахована й виплачена найманим працівникам, є складовою його фактичних витрат. До складу витрат включаються й нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на зарплату, які сплачуються за рахунок власних коштів підприємця.

Під час нарахування зарплати утримується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір 1,5%.Роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску, який обчислюється як добуток МЗП і ставки ЄСВ (22%). А для підприємців, у яких працюють особи з інвалідністю, ставку ЄСВ встановлено в розмірі 8,41% бази нарахування ЄСВ для осіб з інвалідністю, які працюють (ч. 13 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Якщо працівникові за місяць нараховано зарплату в розмірі 6 500 грн., на руки він отримає 5 232,50 грн. З нарахованої суми утримується:

  • ПДФО – 1 170 грн (6 500 грн х 18%);
  • ВЗ – 97,50 грн (6 500 грн х 1,5%).

Усього утримано – 1 267,50 грн.

За рахунок своїх коштів роботодавець нараховує ЄСВ у сумі 1 430 грн (6 500 грн х 22%).

Податкова соціальна пільга 2022 року

Під час нарахування зарплати база оподаткування ПДФО може зменшуватися на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП). ПСП може застосовуватися лише до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати й лише за одним місцем її нарахування, якщо її розмір не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Станом на 01.01.2022 р. розмір ПМ для працездатних осіб дорівнює 2 481 грн, тож поріг для застосування ПСП 2022 року – 3 470,00 грн.

Отже, застосовувати ПСП можна лише до доходів, які нижчі від встановленого порога 3 470 грн, а такий розмір доходу можливий переважно в працівників із неповною зайнятістю.

Працівники, які мають двох і більше дітей віком до 18 років, також зможуть скористатися правом на застосування ПСП, оскільки для них передбачено можливість збільшення граничного порога кратно кількості дітей (абз. 2 пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ).

ПСП на дітей надається до кінця року, у якому дитина досягає 18 років (пп. 169.3.3 ст. 169 ПКУ). Отже, незалежно від дати народження дитини ПСП надаватиметься до кінця календарного року, у якому йому виповнюється 18 років.

Важливо, щоб сума місячного доходу працівника не перевищувала встановленого йому граничного розміру доходу.

ПСП застосовується тільки до загального місячного доходу. Отже, під час виплати зарплати за першу половину місяця та розрахунку ПДФО підприємець не має права зменшити оподатковуваний дохід на розмір ПСП.

Доходи як зарплата за час відпустки або за період тимчасової непрацездатності під час визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП, потрібно відносити до відповідних податкових періодів їх нарахування.

ПСП не застосовується в місяці, у якому зарплата працівника перевищила граничний розмір доходу, що дозволяє застосування ПСП. Якщо працівник одночасно перебуває в трудових відносинах із декількома роботодавцями, він повинен у заяві про застосування пільги зазначити, що в іншого роботодавця він не користується правом на застосування ПСП.

Якщо ж працівник подасть заяву на застосування ПСП декільком роботодавцям, він нестиме відповідальність згідно з пп. 169.2.4 ст. 169 ПКУ. Виявити це порушення можуть податківці, адже факт застосування ПСП та її розмір роботодавці відображають у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку.

ПДФО та військовий збір сплачуються (перераховуються) під час виплати зарплати (як за першу, так і другу половину місяця). Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку та збору до бюджету. Тобто податок сплачується до бюджету в день отримання коштів у банку на виплату зарплати. Якщо зарплата виплачується з виручки або в негрошовій формі, ПДФО та збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо роботодавець нарахував зарплату працівникові, але не виплатив її, то ПДФО та військовий збір слід сплатити протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який нараховано, але не виплачено зарплату.

Для визначення правильності оподаткування роботодавець має право проводити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та в будь-яких випадках, незалежно від того, має право працівник на застосування податкової соцпільги чи ні (пп. 169.4.3 ст. 169 ПКУ ).

За порушення порядку утримання та перерахування ПДФО передбачено адмінвідповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу від 34 грн до 51 грн. За повторне протягом року порушення штраф становитиме від 51 грн до 85 грн (ст. 163-4 КУпАП). Та оскільки порушення самостійно виправляється до початку перевірки, адмінвідповідальність не повинна застосовуватися.

Ми на Facebook

Популярне