Сучасні керівники дуже ретельно стежать за ефективністю своїх співробітників. Але яким чином визначити ефективність роботи співробітника до того моменту, коли доводиться просто констатувати факт – задача не виконана, угода зірвана, клієнт пішов. Для того, щоб розібратися в проблематиці, звернемося до результатів досліджень академіка УАН, реставратора прикладної науки Олега Вікторовича Мальцева.
Прикладна наука пропонує використовувати для діагностики: діапазон можливостей та діапазон універсалізації. Поєднання цих двох діапазонів і дає послугу. У перший діапазон входять ваші можливості, зв'язки, відстані, вміння працювати з комунікаційними системами.
- Перший діапазон відповідає на питання «Що ви можете».
- Другий діапазон відповідає на питання «Де ви можете».
Наприклад, я можу працювати у сфері HR- менеджменту. Але в якому саме діапазоні я можу працювати залишається невідомим. Або я можу виграти справу в суді, але при цьому у мене залишається достатня кількість зон невідомого, які на мене тиснуть. Виникає цілком закономірне питання: наскільки ймовірним є те, що у мене буде клієнт, якщо у нього самого є зони невідомого, які вже спричинили багато проблем? Або наскільки ймовірним є, що я як фахівець зможу домовитися з компанією, яка дасть мені хороший відсоток від укладеної мною угоди? Тільки поєднання 2-х діапазонів, повністю виключає ймовірності. Власне, це відбувається в силу того, що людина перестає використовувати точки опори, а починає застосовувати вісь обертання.
Для більш повного розуміння ситуації, нам необхідно з'ясувати, як взагалі влаштований європейський ринок професійних послуг. Виглядає він у такий спосіб:
- Керуючий партнер - це підготовлена людина, яка знає весь діапазон лінійки. Зазвичай це господар компанії, що займається методичними рекомендаціями, експерт, який створює нові технології для компанії.
- Старші партнери - це ті, хто по суті керує підприємствами / директора, рада /.
- Партнери - це фахівці, які вирішують певні задачі.
- Молодші партнери - це помічники, які прагнуть стати партнерами.
Скориставшись вимірником, ви можете визначити рівень, на якому перебуваєте та рівень, на якому знаходяться ваші співробітники. Така діагностика перш за все необхідна для вирішення основної мети, яка стоїть перед кожним генеральним директором - забезпечення ефективної безперебійної роботи компанії. Оскільки сам директор не може бути фахівцем у всіх областях, йому необхідно залучити фахівців, які розбираються в тих сферах, в яких не розбирається він сам.
На жаль, сьогодні ми спостерігаємо зовсім іншу картину. Генеральний директор намагається виступати в ролі всіх експертів. Не знаючи як відрізнити дилетанта від професіонала, він намагається якимось чином давати оцінку роботи служби безпеки, приймає на роботу охоронців, шукає аудиторів, радиться з першим зустрічним адвокатом. Більшість генеральних директорів з завданням забезпечити особисту безпеку надходять самим прозаїчним способом - просять секретаря знайти охоронну фірму. Тобто покладаються на випадок, не замислюючись над тим, що в даному випадку мова йде про їхнє власне життя.
Потреба в безпеці та в експертах («мозках») збільшуються з кожним днем.
Тільки люди, рівня «мозки» можуть впоратися з найскладнішими завданнями, які люди рівня «процедури» вирішити не в змозі через відсутність у них технологій та інтелектуальних активів. З кожним днем в Україні стає все менше людей класу «мозки», і з'являється більше людей «сивини», тобто спеціалізованих людей. У такій ситуації бізнесмен почувається в постійній напрузі - він готовий делегувати свої повноваження фахівцю, готовий поставити задачу, готовий платити за результати гідну винагороду, але не може знайти фахівців, які гарантовано впораються з дорученою задачею. Переважна більшість людей хочуть працювати в галузі процедур, галузі, яка мала попит у 20 столітті.
Там все було просто і зрозуміло - виникло юридичне питання - вирішили шляхом переговорів з суддею, виникла проблема з органами влади - дали хабар в міську раду ... Мерседеси, діаманти та море інших задоволень просто ставили на автомат, копіювали один одного й відганяли думки про те, що все це може раптово закінчитися. Зараз такий метод вже не працює. Сектора ринку змінюються з шаленою швидкістю (1-2 місяці), а плоскості виконання задач відсутні.
Ті, хто не встигають відстежити стрімко мінливий ринок, пред'являють претензії до всіх, хто відмовляється вирішувати їх задачі. Вони дивуються, чому ніхто не поспішає виконувати те, що їм обіцяли. Наприклад, більшість молодих фахівців вважають, що після отримання диплома у них повинна початися нове життя.
Вони не розуміють, що їх обманюють не сьогодні, їх обдурили тоді, коли пообіцяли зробити затребуваним фахівцем. Як правило, це відбувається через невгамовного бажання батьків реалізувати соціальну програму за рахунок власних дітей. Підеш в університет і отримаєш диплом. Все правильно, з цією задачею впоралися успішно - диплом в наявності. Тепер батьки можуть доповісти сусідам та колегам по роботі, що вони дали дитині вищу освіту. Задачу зробити з дитини затребуваного фахівця ніхто не ставив. Ось ви напевно чули від своїх батьків або родичів таку фразу: «Ось якби у мене була вища освіта, ось тоді б я ...».
Однак, на практиці ми бачимо, що далеко не всі бізнесмени мають вищу освіту, і практично ніхто не працює за раніше визначеним профілем. Одночасно величезна кількість людей з двома і трьома вищими освітами знаходяться в пошуку хоча б якоїсь роботи.
Молоді юристи, економісти, фінансисти, бухгалтера потрапляють в непросту ситуацію вже на першому етапі пошуку роботи. Прибувши на співбесіду вони заявляють: Я - адвокат; Я фінансист; Я бухгалтер.
Насправді вони не є фахівцями, вони є власниками диплому. Вони дійсно впевнені в тому, що директор підприємства зобов'язаний вчити їх професійним премудростям. Їм так пояснювали батьки та викладачі ВНЗ, які продовжують жити в Радянському Союзі. Директори підприємств, як правило, не ризикують брати на роботу фахівців, які не вміють працювати з клієнтами. Дозволити такому гравцеві вийти на бізнес-поле, не знаючи правил гри - загрожує дуже негативними наслідками, оскільки рівень «хочу» клієнтів зростає з кожним днем. Подивіться на будь-яку Українську контору - у них у всіх «криза». Чому так відбувається, адже вони ж вважають себе професіоналами?
Переважна більшість людей постійно стурбована пошуком дешевої послуги та пред'явленням претензій щодо її низької якості. Саме це і пояснює наявність такої кількості бідних людей. Нездатність прийняти грамотне рішення призводить до того, що вони програють на першому етапі, просто затримавшись на старті. До того моменту як вони добіжать до фінішу, все місця на п'єдесталі будуть вже зайняті, призи роздані, банкет закінчено. Потрібно розуміти, що ринок не безрозмірний, і на той час як ви прийдете на ринок, у тих хто прийшов раніше будуть абсолютно інші можливості.
Люди, що знаходяться в самому низу діапазону не здатні вирішити задачу такого профілю, з яким вони раніше не стикалися. Не бажаючи розвивати здібності, вони постійно шукають можливість робити одне і теж, працювати в одній й тій же сфері, вирішувати одні й ті ж завдання. Вони впевнені, що все повинно стояти на автоматі й рано чи пізно виявляються не в змозі знайти таку задачу, яку можуть вирішити.
Замість пошуку вільної зони, люди шукають підприємства на яких їм обіцяють просто передати горизонтальний досвід. Зверніть увагу - це заздалегідь провальний шлях на якому ви будете постійно зустрічати активний опір навколишнього середовища.
У прикладній науці на відміну від того, що людині пропонує сучасний світ, при підготовці фахівців, навчанні людини вирішенню різнопланових задач у житті та діяльності використовуються спеціальні методики та технології, що дозволяють справлятися з будь-якими задачами. Щоб познайомитися з базовими інструментами прикладної науки, ви можете подивитися лекції онлайн або дистанційні курси на сайті Академії прикладних наук.
