Аграрні тренди

Українські виробники агропродукції і продуктів харчування в найближчим часом будуть направлять усі зусилля на пошук нових ринків збуту. Великі корпорації почнуть ще більше почнуть вкладатися в інноваційні рішення та фінансувати нові стартапи. Крім цього відповідно до поточних трендів у світі будуть відбуватися досить значні зміни в структурі виробництва харчової продукції.

В 2020 році ринок ЄС для українських виробників все ще залишатиметься актуальним, проте нашим компаніям стане ще важче конкурувати з європейськими аграріями, тож варто розпочинати пошук нових ринків з низьким порогом входу.

Сьогодні збільшення квот ЕС для української агропродукції стає більш ніж реальним, адже поглиблена зона торгівлі є досить гнучкою і її не тільки можна, але й варто переглядати.

Згідно останнім дослідженням Стенфордського університету кількість населення на нашій планеті невпинно зростатиме, тож будуть змінюватися і тренди в харчуванні, а саме суттєво збільшиться вживання органічної продукції, рослинного молока та м'яса. Варто зазначити, що відмова від тваринного молока вже має свої наслідки на глобальному ринку продуктів, а один із найбільших виробників молока в США вже оголосив себе банкрутом.

Ще однією світовою тенденцією ж відкриття великими агрохолдингами власних офісів у Кремнієвій долині, адже цікавість до практичних інноваційних технологій невпинно зростає. Для подальшого впровадження новітніх розробок агро гіганти не гребують інвестиціями і в іноземні стартапи, тож найближчими роками варто очікувати активного розвитку агробізнесу саме з технологічного боку. Наприклад компанія bizontech.ua вже давно намагається йти в ногу із часом і пропонує українським аграріям найбільш сучасну продукцію і рішення, які покликані спростити роботу фермерів та покращити їх результати.

Тенденції агроринку 2020

На фоні поступового спаду економіки в світі на аграрні ринки та очікування щодо них впливають майже всі події, в тому числі і політичні.

У 2020 році в агропромисловій сфері підприємцям варто прийняти до уваги декілька факторів, які будуть впливати на ринкову ситуації.

• Напруженість у торгових відносинах між США та країнами партнерами. Через складнощі в США відбуваються значні коливання в світовій агроторгівлі. Варто системно комунікувати з усіма ключовими країнами-партнерами, які є основними споживачами нашої агропродукції, щоб світові коливання не мали небажаних наслідків для українських експортерів та виробників.
• Брекзіт. Від умов виходу Великобританії із складу ЄС буде залежати яким чином в подальшому будуватимуться відносин з цією країною. На яких умовах ми будемо домовлятися відносно Угоди про зону вільної торгівлі у 2021 році та яким моментам євроінтеграції приділити особливу увагу - привід для зважених роздумів. Останні роки європейські країни стали чи не основними споживачами української агропродукції, а обсяги експорту до ЄС за цей період збільшились майже на 50%.
• Укладання регіональних і двосторонніх торгових угод. В червні 2019 року ЄС та країни-засновники Меркосур досягли згоді по угоді про зону вільної торгівлі як частини більш широкої угоді про асоціацію. Світ очікує на чергове політичне, торговельне та економічне зближення і на дані процеси варто відреагувати й Україні., розглянувши можливість укладення двосторонніх торгових угод.
• Споживчі мегатренди. Здорове харчування, веганство, рослинні альтернативи тваринної продукції найближчим часом диктуватимуть певні тренди в агропродовольчому секторі. Для того, щоб бізнес лишався прибутковим варто розвивати ті галузі, які відповідатимуть даним трендам, проте не забувати, що в Африканських країнах та Китаї споживання тваринного білка буде лише зростати, тож скорочувати обсяги виробництва скоріш за все не доведеться.
• Кліматичні зміни. Затоплення великої кількості посівних площ в США майже повністю знищило бобові культури, тоєж їх експорт різко скоротився, що призвело до перерозподілу торгових потоків. Формування дієвої системи страхування сільськогосподарського виробництва і хеджування ризиків, пов'язаних з погодними умовами буде досить сильно впливати на рівень ефективності усього агросектора і його стійкість до кризових ситуацій.