Пунктами 4, 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Незалежно від того чи є особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, одночасно підприємцями, вони є платниками єдиного внеску, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок та подавати звітність.
Крім того, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).
(Лист ДФС України від 04.08.2017 р. № 1503/К/99-99-13-02-01-14/ІПК)
Автор: Інна Петренко
