Please wait...
Нещодавно ГУ ДПС у Рівненській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління аудиту Сергієм Трояном на тему «Порядок проведення перевірок та застосування РРО у 2020 році»
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе програмний РРО та використовувати його у своїй діяльності?
Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер Державної податкової служби та обов’язкове включення ПРРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Якщо фіскальні функції виконуються, то такий ПРРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.
Які встановлено строки проведення фактичної перевірки (ст. 82 ПКУ)?
Порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 82.3 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п.п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);
змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).
Які розміри штрафних санкцій з 01.08.2020 за порушення застосування РРО?
З 01 серпня штрафи при порушеннях застосування РРО змінено.
Так, при виявленні порушення при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій з 1 серпня 2020 року застосовуються штраф у наступних розмірах:
- за перше порушення - у розмірі 10 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг)
- за кожне наступне порушення – у розмірі 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).
З 01.01.2021 р. розмір штрафу буде збільшено та становитиме 100 і 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) відповідно за перше й наступні порушення.
При проведенні яких видів перевірок контролюючим органом надаються платнику податків письмові повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки?
Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 591, визначено, що письмові повідомлення про проведення перевірки надаються платнику податків у разі проведення документальної планової перевірки (не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня початку із зазначенням дати початку проведення перевірки) та у разі проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (із зазначенням дати початку та місця проведення).
Письмові повідомлення про проведення перевірок надсилаються платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручаються йому чи його уповноваженому представнику під розписку.
