Please wait...
19 квітня 2019 року набув чинності наказ Мінфіну від 13.02.2019 р . № 64 (далі – Наказ № 64). Ним затверджено порядки ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО. У зв’язку з цим значно спрощується процедура реєстрації РРО. На що звернути увагу – читайте в цій публікації.
Хто формує реєстри РРО та ЦСО?
Реєстр РРО повинна сформувати фіскальна служба України. Їй для цього відведено два місяці. До реєстру мають включатися всі екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації (крім РРО, зареєстрованих для господарських одиниць або суб'єктів господарювання з місцезнаходженням на тимчасово окупованих територіях) або перебували в експлуатації на дату набуття чинності Наказу № 64, з присвоєнням їм реєстраційних номерів.
У формуванні реєстру РРО беруть участь і виробники РРО. Але їм для цього відведено три місяці. Вони подають заяви про включення до реєстру усіх екземплярів РРО, постачання яких здійснено до набуття чинності Наказу № 64, термін служби яких не закінчився і які не включені до реєстру. Якщо на момент отримання заяви про включення моделі (модифікації) РРО до реєстру такий РРО вже включений до реєстру РРО органом ДФС, заява виробника (постачальника) вважається заявою про внесення змін до реєстру.
Оскільки реєстр РРО почав формуватися після набуття чинності Наказу № 64, підприємці можуть зіткнутися із ситуацією, коли РРО, який вони хочуть зареєструвати, не включений до реєстру. У цьому разі підприємцеві доведеться до заяви додати копії документів, що підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модему (якщо застосовується зовнішній модем). На підставі цих документів податкова включає РРО до реєстру. Так діяти можна буде протягом трьох місяців.
Якщо РРО знято з реєстрації до набуття чинності Наказу № 64, але щодо нього не закінчився термін служби, включити його до реєстру РРО податкова може в загальному порядкові на підставі заяви виробника (постачальника) або підприємця – користувача РРО та доданих до неї копій документів, що підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модему (якщо застосовується зовнішній модем).
Первинне наповнення реєстру ЦСО здійснюється на підставі заяв виробників (постачальників). Сформувати такий реєстр повинні протягом двох місяців після набуття чинності Наказу № 64.
Створення реєстру ЦСО здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ від 12.05.2004 р. № 601 „Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій”.
Що змінилося в порядкові реєстрації РРО?
З 19 апреля РРО значно спрощено, оскільки немає потреби підприємцям зайвий раз приходити до органів ДФС. Тепер реєструвати РРО можна й потрібно онлайн через Електронний кабінет платника податків. Для цього підприємець має дотримуватися вимог щодо електронної ідентифікації (електронний цифровий підпис) і мати документи, що підтверджують його особу та надані йому повноваження.
Порядком реєстрації РРО можливість подання заяви в паперовій формі не скасована. Утім органи ДФС із 19 квітня приймають заяви лише в електронній формі. Це викликало в перші дні дії останніх змін деякі складності: відсутність чітких інструкцій з процедури електронної реєстрації, повільне й неповне наповнення реєстрів РРО та ЦСО, велике навантаження на сервера реєстрів, через що обмін даними відбувався із затримкою. Як наслідок, перший етап нововведень отримав негативний ефект.
На сьогодні проблем з електронною реєстрацією РРО практично немає.
Які документи мати для реєстрації РРО?
Основний документ, який потрібен для реєстрації РРО, – це заява про реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) – додаток 1 до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що використовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 у редакції наказу від 20.09.2018 р. № 773 (далі – Порядок № 547).
Під час заповнення заяви в електронній формі через Електронний кабінет платника податків подавати сканкопії інших документів не потрібно. Замість копій документів, що підтверджують місце використання РРО, підприємець має подати до органу ДФС повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому правильно зазначити тип об'єкта та ідентифікатор об'єкта оподаткування. Адже така інформація використовується надалі під час заповнення заяви. Повідомлення за формою № 20-ОПП підприємець заповнює за наявності документів, що підтверджують право користування приміщенням, у якому буде застосовуватися РРО. Такими документами можуть бути: документи на право власності, договір оренди або користування тощо.
Зауважимо, що підприємець обов'язково повинен мати укладений договір із ЦСО на сервісне обслуговування. Укласти його можна тільки з тим ЦСО, який включений до реєстру ЦСО виробником із правом проводити технічне обслуговування конкретної моделі.
Під час укладання договору в ньому зазначаються моделі РРО, які реєструються. Якщо в майбутньому підприємець буде реєструвати інші РРО, то до основного договору укладається додаткова угода, у якій зазначаються моделі РРО, що реєструються.
Незважаючи на те що подавати до органу ДФС копії документів, що підтверджують право використання РРО, не потрібно, вони обов'язково повинні бути в підприємця. Документами, що підтверджують законність використання РРО, є документи на право власності або користування. Право власності підтверджують договори купівлі-продажу або рахунки на оплату та видаткові накладні на їх отримання, право користування – договір оренди, дарування, користування тощо.
На що зважати під час заповнення заяви на реєстрацію РРО?
Заповнюючи заяви на реєстрацію РРО, підприємці, на жаль, роблять багато помилок, а тому й отримують квитанції з відмовою в реєстрації. Проте в квитанції обов'язково зазначається причина відмови. Тож якщо її усунути, заяву можна подати знову. Якщо підприємцеві не вдаєтся самостійно виправити помилки, допомогти заповнити заяву можуть і співробітники ЦСО.
Найчастіше помилки виникають під час заповнення п. 4 та 7 заяви, у яких потрібно правильно відобразити відомості про модель РРО, що реєструється, та ЦСО, з яким укладено договір на технічне обслуговування. На разі цю інформацію добирають із відповідних реєстрів. Під час заповнення заяви повторювану інформацію треба набирати вручну, а не копіювати. Відмова може бути й через те, що з реєстру РРО неправильно обрано модель РРО, оскільки однією й тією самою моделлю може бути кілька виробників або зазначено не ту серію, або буквені позначення використані не з того шрифту (замість латині потрібно використовувати кирилицю).
Після завершення реєстрації заяви в особистому кабінеті позитивна або негативна відповідь від ДФС надходить в інтервалі від 15 хвилин до доби. До того ж у Порядкові реєстрації РРО збережено норму, згідно з якою органу ДФС для ухвалення рішення є два робочих дня (п. 8–10 гл. 2 р. II Порядку № 547).
Новини по темі: Верховна Рада підтримала законопроекти про «кешбек» та «РРО в смартфоні»
Якщо отримано позитивне рішення, то ЦСО у своєму особистому електронному кабінеті отримує ту саму інформацію, що й підприємець у своєму. Складність для ЦСО полягає в тому, що підтвердження про присвоєння тимчасового фіскального номера приходить у загальному наборі разом з іншими документами. Тож рекомендуємо підприємцям давати зворотний зв'язок у привласненні та інформуванні ЦСО органом ДФС.
ЦСО проводить процедуру персоналізації та надсилає в електронній формі у своєму особистому кабінеті до ДФС підтверджувальні документи.
Залежно від обраного способу отримання підприємець отримує свідоцтва про реєстрацію РРО, у паперовій або електронній формі. Спосіб отримання свідоцтва він визначає під час заповнення заяви. Для цього робить позначку у відповідному пункті.
Якщо ж заяву заповнено правильно та в реєстрах міститься вся потрібна інформація про самого підприємця, модель РРО, місце провадження діяльності та ЦСО, то на реєстрацію РРО витрачається значно менше часу, ніж визначено Порядком № 547.
Нові моделі програмно-технічних комплексів вводяться експериментально, система буде тестуватися до кінця поточного року. Щоб все запрацювало, в державний реєстр введено вісім електронних програм - комплекс обробки фіскальної інформації «ІКС ПРРО», реєстратор розрахункових операцій - спеціалізований СРРО, програмний комплекс «Вебкаса» (Webkassa), фіскальний сервер «iNNOVATE!», «Смарт КАСА», «Easy S1», «Укртримекс РРО» та розроблена ГФС система «E-Receipt (е-Чек) електронний чек».
Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, що беруть участь в експериментальному проекті затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2019 р. № 121.
В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов'язкової онлайн фіскалізації чеків на сервері ГФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватися для реєстрації розрахункових операцій, і є безкоштовною для користувачів. Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб'єкту господарювання - продавцю, застосовуючи персональні комп'ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій і передавати звітну інформацію (чеки (z-звіти) ГФС, покупцеві - переглядати інформацію про чеки в Електронному кабінеті. Вона інтегрується з іншими системами ГФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача. Саме ці моделі будуть застосовувати у своїй діяльності.
Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. Державний реєстр РРО, який включає новітні моделі, затверджений наказом ГФС України 26.03.2019 р. № 247.
УВАГА: Якщо ви хочете задати питання редакції газети "Приватний підприємець" за матеріалами даної статті, то зробити це можна в розділі "Задати питання".
