Газета «Приватний підприємець» № 18, 2020 р.
Я ФОП, здійснюю виробничу діяльність, платник ПДВ. Працюю з іншим ФОП за договором, згідно з яким постачаю йому на замовлення свою продукцію. Чи повинен я скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, якщо замовник перерахував мені гроші помилково? Рахунок я не виписував, замовлення на чергову партію продукції від нього мені не надходило, збираюся повернути ці гроші.
Податкову накладну складати не потрібно. І ось чому.
У зв’язку з чим виникло питання про податкові наслідки з ПДВ, якщо платникові податків перераховано гроші помилково, зрозуміло. Вважається, що помилково отримані кошти не включаються до бази оподаткування ПДВ тільки в разі, якщо між контрагентами (відправником та отримувачем) немає договірних відносин. Саме така позиція була викладена в індивідуальній податковій консультації від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (далі – ІПК). Однак вона не відповідає положенням ПКУ, оскільки згідно із законом обов’язкової наявності договірних відносин між контрагентами тут не потрібно.
Наявність або відсутність договірних відносин між продавцем і покупцем не є визначальним фактором для виникнення в продавця податкових зобов’язань з ПДВ та обов’язку зі складання податкової накладної.
Стаття 185 ПКУ передбачає, що об’єктом оподаткування є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Своєю чергою, згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань із постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме:
– дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають постачанню;
– дата відвантаження товарів покупцеві.
Як бачимо, якщо першою подією є саме оплата товару (перерахування авансу за нього), то ключовий аспект тут – формулювання “в оплату товарів, що підлягають постачанню”. Якщо розглядати його в контексті згаданої ст. 185 ПКУ, то факт отримання коштів вважатиметься датою виникнення податкових зобов’язань із ПДВ у ФОП-продавця (внаслідок чого в нього виникає обов’язок скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН) тільки в тому разі, якщо за умовами правочину ці гроші мають статус авансового платежу за продукцію, яка повинна бути згодом відвантажена. Якщо обов’язку відвантажити товар у продавця після перерахування грошей не виникає (не був виставлений рахунок і не оформлялося замовлення покупцем), то й податкових зобов’язань із ПДВ за цією операцією в нього також немає.
Лише наявності договірних відносин між контрагентами недостатньо для виписки та реєстрації в ЄРПН податкової накладної у зв’язку з отриманням платежу. Потрібно, аби на дату отримання таких коштів в одержувача були зобов’язання із постачання товару на користь платника. Інакше немає об’єкта оподаткування.
Податківці ж, видавши подібну ІПК, фактично створюють підґрунтя для припускання помилок сумлінними платниками податків, яких за це можуть і покарати. Річ у тім, що обов’язковими реквізитами податкової накладної є, зокрема, номенклатура товарів, їх кількість, обсяг, ціна без урахування ПДВ, код товару згідно з УКТ ЗЕД. Якщо за фактом отримання грошей у ФОП не виникає зобов’язань із постачання товарів у майбутньому, він об’єктивно не має можливості заповнити всі реквізити податкової накладної відповідно до вимог з її заповнення (навіть якщо він усе ж таки захоче підстрахуватися й скласти її). Тобто, не маючи замовлення на товар від покупця із зазначеними номенклатурою, кількістю та інших документів, він заповнить податкову накладну в довільному порядкові.
Відповідно до ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єкта оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів. Також їм забороняється формувати показники податкової звітності (а складання та реєстрація в ЄРПН податкової накладної прямо впливає на показники декларації з ПДВ) на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Нагадаємо, що банківська виписка не є первинним документом у розумінні чинного законодавства, і лише її наявності буде недостатньо для підтвердження операції постачання.
Отже, якщо ФОП помилково отримав платіж, після якого обов’язку відвантажити продукцію в нього не настає, то навіть за наявності договірних відносин із платником у нього не виникає податкових зобов’язань із ПДВ, обов’язків оформити податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
У такій ситуації ФОП має повернути ці гроші як безпідставно отримане майно (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ). У який строк? Зробити це якомога швидше в інтересах самого ж ФОП. За загальним правилом у разі повернення коштів, помилково перерахованих із вини платника, застосовується загальний строк виконання зобов’язання, передбачений ч. 2 ст. 530 ЦКУ. Це 7 календарних днів із дня пред’явлення вимоги.
Анна АЙВАЗОВА, редактор
