Please wait...
Для підприємців-роботодавців запроваджено ставку ЄСВ у розмірі 22% бази нарахування ЄСВ. Сума ЄСВ не може бути меншою від розміру мінімального страхового внеску на місяць, який обчислюється як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ (22%).
У питанні нарахування ЄСВ у 2021 року змін не відбулося. Як і раніше, роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску, який обчислюється як добуток МЗП та ставки ЄСВ (22%). А для підприємців, у яких працюють особи з інвалідністю, ставку
ЄСВ установлено в розмірі 8,41% бази нарахування ЄСВ для осіб з інвалідністю, які працюють (ч. 13 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).
З 1 січня 2021 року розмір МЗП становить 6 000 грн. Держбюджетом передбачено, що зазначений розмір діятиме до грудня 2021 року, а з грудня становитиме 6 500 грн.
Отже мінімальний місячний розмір ЄСВ з 01.01.2021 р. становить 1 320 грн (6 000 грн х 22%). З 1 грудня 2021 року він збільшиться до 1 430 грн (6 500 грн х 22%).
Також змінилася максимальна величина доходу, на який нараховується ЄСВ. З 01.01.2021 р. вона становить 90 000 грн (6 000 грн х 15 розмірів МЗП). Отже, максимальний ЄСВ на місяць – 19 800,00 грн.
З 1 грудня 2021 року максимальна величина доходу, на який нараховується ЄСВ, збільшиться до 97 500 грн (6 500 грн х 15 МЗП), а максимальний ЄСВ на місяць до 21 450 грн.
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру зарплати на розмір внеску, установленого законом на місяць, за який нараховується зарплата, і сплачується щомісяця.
Якщо база нарахування ЄСВ менша від розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ.
Ця вимога не поширюється на виплату зарплати сумісникам і винагороди за договорами цивільно-правового характеру незалежно від їхніх розмірів. Також вона не поширюється на працівників, прийнятих або звільнених протягом місяця, тобто які не відпрацювали всіх днів.
Також донарахування ЄСВ не проводиться стосовно працівників, яким установлено пільгову ставку ЄСВ 8,41%, тобто працівників з інвалідністю. Це пояснюється тим, що вимога здійснювати донарахування ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску пов'язана із застосуванням ставки ЄСВ 22%.
Наприклад, якщо у підприємця за основним місцем роботи працює працівник на умовах неповного робочого часу із зарплатою меншою за мінімальну, ЄСВ потрібно нарахувати на розмір мінімальної зарплати (тобто потрібно провести донарахування ЄСВ).
У разі неповної сплати ЄСВ працівникові не буде зараховано повний місяць страхового стажу.
Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачено нею та/або роботодавцем страхові внески в сумі не меншій від мінімального страхового внеску.
У разі доплати до розміру мінімального страхового внеску до страхового стажу працівника зараховується повний місяць.
Під час нарахування ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності й по вагітності та пологах також застосовується ставка ЄСВ 22%. Під час розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності діє обмеження: середньоденна зарплата не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ в розрахунку на один календарний день.
Розміри мінімального та максимального ЄСВ для підприємців 2021 року
Щоб визначити максимальний розмір бази нарахування ЄСВ на один календарний день, треба розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду розділити на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Наведемо вимоги про нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати (МЗП) залежно від виду доходу, що стосуються підприємців-роботодавців.
| Нарахування ЄСВ з МЗП, якщо дохід менше, ніж МЗП | |
|---|---|
| Застосовується | Не застосовується |
| До доходу у вигляді зарплати, винагороди | |
| Якщо працівник прийнятий із першого робочого дня та звільнений останнім робочим днем звітного місяця | Якщо працівник прийнятий не з першого робочого дня та звільнений не останнім робочим днем звітного місяця |
| Якщо працівник за основним місцем роботи працює на умовах неповного робочого часу | Якщо працівник – зовнішній сумісник працює на умовах неповного робочого часу, ЄСВ нараховується на фактичний дохід |
| Якщо працівник виконує в одного працедавця поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), оскільки це є основним місцем роботи (суміщення професій, винагорода за договорами цивільно-правового характеру) | Якщо працівник не за основним місцем роботи отримує дохід як винагороду за договором цивільно-правового характеру (базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру) |
| До доходу у вигляді лікарняних | |
| Якщо працівник за основним місцем роботи відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному й загальна сума нарахованого доходу (сума зарплати за відпрацьований час і лікарняного) не перевищує розміру МЗП | Якщо в працівника за основним місцем роботи початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не відома (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності) |
| Якщо працівник за основним місцем роботи перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше ніж МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата< | |
| Якщо в працівника після розподілу лікарняного загальний дохід за місяць становить менше ніж МЗП (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності належать до місяців, за які вони нараховані) | |
| Якщо в працівника сума допомоги по вагітності та пологах після розподілу за місяцями, за які її нараховано, у якомусь місяці менша, ніж МЗП | |
| Якщо період непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами перехідний (з 2019 на 2020 рік), до того ж база нарахування ЄСВ суми допомоги в місцях 2020 року менша від розміру МЗП (6 000 грн), за такі місяці потрібно донарахувати ЄСВ відповідно до нового розміру МЗП | |
| До доходу у вигляді відпускних | |
| Якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати (крім відпустки без збереження зарплати на період проведення АТО) | Якщо працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження зарплати (база нарахування ЄСВ відсутня) |
| Якщо працівник перебував у щорічних відпустках (на дітей, чорнобильських) | Якщо працівникові надано відпустку без збереження зарплати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, потрібного для повернення до місця роботи, але не більше ніж сім календарних днів після ухвалення рішення про припинення АТО |
ЄСВ, нарахований на виплати заробітної плати (як за першу, так і за другу половину місяця) в розмірі, установленому для платників, потрібно сплачувати під час кожної такої виплати, одночасно з видаванням зазначених сум. Винятком є випадки, коли внесок, нарахований на ці виплати, уже сплачений або за результатами звірення платника з органом ДФС за платником визнано переплату ЄСВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці, зокрема в безготівковій чи натуральній формі.
Якщо працедавець нарахував зарплату працівникові, але не виплатив її, ЄСВ потрібно сплатити не пізніше ніж 20-го числа місяця, наступного за звітним.
Статтею 24 Закону № 2464 визначено обов'язки банків щодо контролю за перерахуванням ЄСВ. У разі виплати зарплати гроші видадуть (перерахують) лише тоді, коли одночасно з чеком (платіжним дорученням) буде надано платіжне доручення на перерахування ЄСВ. До того ж суми ЄСВ, що сплачуються за такими документами, повинні бути не менше ніж 1/3 суми коштів для виплати зарплати. У цьому разі додаткові документи підприємець не пред’являє банкові.
Якщо сума ЄСВ менша, ніж 1/3 суми коштів, яку підприємець знімає з рахунку для виплати зарплати, банки видадуть йому гроші або перерахують їх на картки працівникам лише тоді, коли з платіжним дорученням буде надано оригінал довідки-розрахунку, погодженої з відповідним органом ДФС.
Довідку-розрахунок підприємець складає в трьох примірниках і подає до органу ДФС за місцем реєстрації. Вона підлягає невідкладному погодженню. До того ж один примірник залишається в органі ДФС, другий – подається до банку, а третій – залишається у підприємця.