В предыдущем номере газеты мы сообщали о том, что 13 июля 2010 года Киевский апелляционный административный суд не удовлетворил жалобу КМУ и оставил постановление Окружного административного суда г. Киева от 28.09.2009 г. № 2а-4456/09/2670 без изменений. Напомним, что данным постановлением суд признал незаконным постановление КМУ от 14.04.2009 г. № 366, которым для упрощенцев была установлена обязательная доплата пенсионных взносов, и отменил его с момента принятия. Таким образом, предприниматели не обязаны доплачивать взносы ни за один день существования Постановления № 366.
Вместе с тем в редакцию поступает информация от наших читателей о том, что некоторые отделения Пенсионного фонда на местах продолжают требовать доплатить пенсионные взносы при закрытии предпринимательской деятельности, ссылаясь на отсутствие у них судебного решения.
Как мы и обещали, публикуем извлечение из определения КААС от 13.07.2010 г. Определение КААС нам предоставила участница судебного процесса Надежда Кнец – председатель городской профсоюзной организации предпринимателей г. Хмельницкого.
|
Из первых рук… |
|
Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала 13.07.2010 г. м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду... Встановила: У період з квітня по вересень 2009 року позивачі по справі звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовами, справи за якими об’єднані в одне провадження для спільного розгляду та вирішення ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року та 28 вересня 2009 року, до Кабінету Міністрів України, треті особи: Пенсійний фонд України, ОСОБА_23 про визнання незаконною та скасування постанови № 366 від 14 квітня 2009 року. Свої вимоги обґрунтовують тим, що спірна постанова не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме: Конституції України, Указам Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва”та “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, Законам України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про податок з доходів фізичних осіб”, “Про систему оподаткування”, а також Господарському кодексу України, у зв’язку з чим, на думку позивачів, є такою, що порушує їхні права та охоронювані законом інтереси. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано незаконною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 366 “Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування”з моменту її прийняття. Зупинено дію Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 366 “Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування”до набрання постановою суду законної сили. В постанові зазначено, що відповідно до ч. 11 ст. 171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його не чинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Кабінету Міністрів України – ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за висновками суду, які не відповідають обставинам справи, та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено наступне. 14 квітня 2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 366 “Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування”. Позивачами заявлено вимоги про скасування даної постанови, як такої, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права та охоронювані законом інтереси позивачів, з моменту її прийняття. Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що спірною постановою Кабінет Міністрів України фактично ввів додатковий збір та збільшив податкове навантаження на суб’єктів господарювання у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України, що є протиправним. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що згідно Висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проекту спірної постанови питання, вирішене цією постановою, слід вирішувати шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З таким твердженням колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне. Правовий порядок в Україні та компетенція органів державної влади встановлено Конституцією України. <…> У зв’язку з викладеним колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірна постанова відповідача прийнята останнім поза межами його компетенції та з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки даною постановою фактично внесено зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що належить до компетенції та повноважень Верховної Ради України та може бути здійснено лише шляхом прийняття Закону про внесення змін до відповідного нормативно-правового акта податкового законодавства. <…> Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до висновку Міністерства юстиції України від 17.04.2009 року (а.с. 67, Т.1) Кабінетом Міністрів України було подано на правову експертизу проект спірної постанови, а не вже прийнятий у встановленому законодавством порядку нормативно-правовий акт, як передбачено ч. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”. Крім цього, згідно зазначеного висновку, питання встановлення фіксованого розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, у сумі не менше мінімального розміру внеску на кожну особу та не більше розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, а також порядку і строків їх сплати слід вирішувати шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до п. 10 вказаного Висновку (а.с. 68, Т.1) проект спірної постанови погоджено із зауваженням в частині невідповідності актам законодавства, що мають вищу юридичну силу. Спірна постанова втратила чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 278 від 24.03.2010 року “Про внесення змін, скасування та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України”. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог. У зв’язку з цим колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що правомірність спірної постанови підтверджується вищевказаним Висновком Міністерства юстиції України та пояснювальною запискою в.о. Міністра фінансів України. Та обставина, що ухвала про об’єднання справ для спільного розгляду не містить імен всіх позивачів, не може мати наслідком розгляду судом першої інстанції не всіх позовних вимог, оскільки оспорювана постанова відповідача є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на всю територію України, а тому незалежно від того, хто був позивачем при розгляді даної справи, її скасування матиме однакові наслідки для всіх без винятку суб’єктів господарювання. <…> З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів – Ухвалила: Апеляційну скаргу представника Кабінету Міністрів України – ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року – без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Е.Ю. Швед |
Согласно определению КААС постановление Окружного административного суда вступило в законную силу с момента провозглашения. Следовательно, работники органов Пенсионного фонда не вправе требовать от предпринимателей – плательщиков единого или фиксированного налогов каких-либо доплат пенсионных взносов упрощенцами за 2009 год.
Вместе с тем напомним, что правительство уже исправило свою ошибку и на сегодняшний день все формальности соблюдены – обязательная доплата пенсионных взносов упрощенцами введена Законом Украины от 08.07.2010 г. № 2461-VI. Но платить взносы по данному Закону предпринимателей обязали только с июля 2010 года (подробнее об этом читайте на с. 1).
Елена Зубченко, зам. главного редактора
