Please wait...
13 ноября в Днепропетровской облгосадминистрации состоялась встреча Председателя Государственной регуляторной службы Украины Ксении Ляпиной с бизнесом.
Председатель ГРС пообщалась с руководством области, предпринимателями, бизнес-объединениями и ассоциациями, СМИ.
Основная тема встречи: реформа системы государственного надзора (контроля) и механизмы защиты прав предпринимателей при проведении проверок. В рамках этой темы обсуждалось много актуальных вопросов, в частности: что предпринимателям нужно знать о реформе и на что она направлена, какие существуют механизмы для защиты предпринимателями своих прав при проведении проверок.
В конце текущего года завершается мораторий на проверки бизнеса, и бизнес должен знать когда, кто и почему его будет проверять.
Сделать проверки прозрачными и понятными поможет Инспекционный портал, ознакомиться с инструментами которого можно на www.inspections.gov.ua. Сейчас портал работает в тестовом режиме, полноценно все его инструменты станут доступны с 1 января 2019 года. Для этого инспекции до конца текущего года должны утвердить формы актов проверок нового образца и обнародовать информацию о проверках.
План осуществления комплексных проверок бизнеса на 2019 год окончательно формируется до 15 ноября. Индивидуальные планы проверок – до 15 декабря 2018 года. Так предприниматели смогут узнать, кто и когда будет проверять их бизнес в следующем году. А также ознакомиться не только со сроками проведения проверок, но и с четким перечнем параметров, по которым такие проверки будут проводиться.
Ксения Михайловна подчеркнула, что система, позволяющая регулировать давление на бизнес, на сегодня есть, инструменты балансирования разработаны и в полной мере заработают уже с нового года. Наличие чек-листа с четко определенными параметрами исключит коррупционные проявления со стороны проверяющих и сделает проверку максимально прозрачной. Больше контролирующие органы не смогут безосновательно давить на бизнес.
Председатель ГРС еще раз напомнила предпринимателям, что Государственная регуляторная служба Украины наделена определенными полномочиями по защите прав предпринимателей при проведении проверок: законодательством установлена возможность ГРС проверять самих контролеров по жалобе бизнеса. Более того, существует механизм подачи и рассмотрения жалобы предпринимателя на контролеров, и ГРС довольно часто фиксирует нарушения в их действиях.
Предпринимательское сообщество может влиять на решения власти и должна объединяться для защиты своих прав и интересов.
Прозрачность регуляторной политики на всех уровнях является важной составляющей в борьбе с коррупцией. Ведь там, где все прозрачно и доступно, коррупции трудно существовать и прогрессировать. Регуляторные органы – это большие возможности для граждан и бизнеса.
У предпринимателей всегда множество вопросов по проверкам. На некоторые из них редакция получила ответы от Ксении Михайловны. Публикуем их на портале http://chp.com.ua/.
Анна АЙВАЗОВА,
редактор
1. Чи визнається інспекційне відвідування перевіркою в розумінні Закону України
від 05.04.2007 р. № 877-IV «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877), який вимагає наявність у перевірників наказу та направлення на перевірку? Чи має право підприємець без наслідків не допустити до проведення інспекційного відвідування Держпраці за відсутності цих документів?
Правові та організаційні засади, основні принципи й порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їхніх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом № 877.
У ч. 4 ст. 4 цього Закону зазначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 877 способом здійснення державного нагляду (контролю) є процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом, а
формою – перевірка, ревізія, огляд, обстеження та інші форми, визначені законом.
Будь-який захід державного нагляду (контролю) може бути плановим або позаплановим, а основні вимоги до процедури їх здійснення (способу) встановлені ст. 5, 6, 7 Закону № 877.
Частиною 4 ст. 2 даного Закону встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877 органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої – восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої – четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Проте варто зазначити, що 16.05.2017 р. набрала чинності постанова КМУ від 26.04.2017 р. № 295, якою затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок здійснення державного контролю) та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок здійснення державного нагляду).
Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
– Держпраці та її територіальних органів;
– виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі – виконавчі органи рад).
Таким чином, з набуттям чинності вказаними Порядками запроваджено форми контролю за додержанням законодавства про працю, які не передбачені ані Законом № 877, ані спеціальними законами, які регулюють цю сферу.
Державна регуляторна служба України, маючи суттєві зауваження до Порядку здійснення державного контролю та Порядку здійснення державного нагляду, свого часу не погодила проект постанови Кабміну «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Із зауваженнями Державної регуляторної служби України можна ознайомитися на офіційному веб-сайті за посиланням.
2. Чи існують прецеденти судового оскарження постанови КМУ від 26.04.2017 р. № 295 чи її окремих положень?
Так. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 р. відкрито провадження у справі № 826/5764/17 за позовом фізичних осіб-підприємців до Кабінету Міністрів України (3-я особа – Державна регуляторна служба України) про визнання протиправною та скасування цієї постанови. На теперішній час розгляд вказаної справи здійснюється судом у письмовому провадженні.
3. Чи є обґрунтованим недопуск до перевірки за відсутності ФОП (його уповноваженої особи) на місці? Чи передбачено процедуру взаємодії ФОП, його працівників та перевіряючих в таких випадках? Що мають зробити ФОП та його працівники?
Випадки, у яких суб’єкт господарювання має право не допустити працівника органу державного нагляду (контролю) до перевірки встановлені ст. 10 Закону № 877.
Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
– державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
– посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
– суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
– посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
– тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною 5 ст. 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою ст. 6 цього Закону;
– орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
– органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
– у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Зазначений перелік причин для відмови у допуску до проведення заходів державного нагляду (контролю) є вичерпним.
