26.11.2018

КВЕД усьому голова?

Вибір видів господарської діяльності є одним із перших питань, з якими стикається підприємець на початку власної справи. І хоча, як стверджують українські посадовці, КВЕД є суто статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації, не створює прав чи обов’язків для підприємця та не призводить до жодних правових наслідків, проте трапляються випадки, коли КВЕД має значення, про що й поговоримо далі.

Про що йдеться

В Україні діє Класифікатор видів економічної діяльності (далі – КВЕД) ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандрту України від 11.10.2010 р. № 457, який покликаний гармонізувати статистичні спостереження та аналіз з урахуванням економічних змін у суспільстві.

Як підкреслюють податківці в листі від 22.12.2015 р. № 11982/Х/99-95-42-03-14, «КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Код виду діяльності – необов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ».

Водночас господарська діяльність за тим КВЕД, який не зазначений у реєстрі платників єдиного податку, може мати певні неприємні наслідки, зокрема бути підставою для позбавлення такого платника статусу єдинника, а також застосування фіскальними органами ставки податку 15% до обсягу доходів, що були отримані з тих видів діяльності, які не зазначені в реєстрі.

КВЕД важливий і під час отримання тих чи інших ліцензій (якщо це освітня діяльність, надання деяких транспортних послуг, продаж підакцизних товарів, будівельна діяльність), а також для платників ПДВ, оскільки відсутність відповідного КВЕД може призвести до блокування податкової накладної.

Скільки КВЕД може бути в єдинника

У своєму повідомленні Головне управління ДФС у Дніпропетровський області від 25.08.2016 р. наголошує на тому, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010. До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Таким чином, на підставі поданої підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності за умови, що ці види діяльності дозволені на спрощеній системі оподаткування. Положення ПКУ не передбачають обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку. Таку позицію податкової викладено й у Базі знань ЗІР, категорія 107.0.

Проте платник єдиного податку першої групи має право продавати лише товари з торговельних місць на ринках (КВЕД 47.81, 47.82, 47.89) або ж надавати побутові послуги населенню, перелік яких наводиться в п. 291.7 ПКУ.

На практиці податківці досить формально підходять до кількості КВЕД та «дозволяють» включати лише КВЕД для «побутових послуг» та «роздрібного продажу на ринку». Тому фіскали, встановивши під час податкових перевірок, що торгівля товарами здійснюється не на ринку, а в магазині, навіть у тому, який розташований на території ринку, вбачають порушення умов перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування. Таку логіку пояснюють тим, що магазин, на підставі п. 1.8 наказу Держкомстату України від 26.07.2005 р. № 209, не належить до категорії торговельних місць.

Отож підприємцеві, щоб уникнути можливих претензій із боку податківців, у такому разі доречно реєструватися саме платником єдиного податку другої, а не першої групи, адже другогрупник не має таких суттєвих обмежень щодо видів господарської діяльності.

Варто звернути увагу й на те, що фіскальна служба на своєму офіційному сайті розміщує перелік КВЕД, які, на думку податківців, дозволені для певної групи єдиного податку.

КВЕД, не сумісні зі статусом єдинника

Заборонені для перебування на спрощеній системі оподаткування види діяльності наведено в п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Вони визначають перелік видів діяльності, які платник єдиного податку здійснювати не може. Зокрема, це види діяльності в сфері видобування корисних копалин, енергетики, виробництва та продажу підакцизних товарів (цигарок, алкогольних напоїв), азартних ігор, страхування, діяльність ломбардів тощо.

Загалом, якщо взяти до уваги чинний КВЕД, то існує приблизно 50 видів господарської діяльності, які не можуть здійснювати єдинники.

Зауважимо, що згідно з пп. 291.5.1 ст. 291 ПКУ платник єдиного податку має право здійснювати роздрібний продаж пива та столового вина, незважаючи на те, що такі товари є підакцизними.

Визначення поняття «роздрібний продаж» наводиться в ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями – діяльність із продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Під час заповнення та подання до податкового органу заяви про застосування спрощеної системи потрібно зазначати саме «підакцизний» КВЕД, наприклад: 47.89 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами», з подальшою деталізацією – «крім тютюнових виробів». Інакше орган контролю відмовить у реєстрації, а підприємець не отримає статусу платника єдиного податку.

Отже, якщо код виду діяльності за КВЕД передбачає кілька видів господарської діяльності, зокрема й ті, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, ФОП у заяві про застосування спрощеної системи зазначає перелік видів діяльності, які належать до відповідного коду, крім тих видів господарської діяльності, на які запроваджено заборону (ІПК ДФС України від 25.09.2017 р. № 2039/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК «Щодо вибору виду діяльності під час переходу на спрощену систему оподаткування»).

Таким чином, хоча КВЕД і є статистичним інструментом, фіскальні органи іноді маніпулюють цим та в деколи дозволяють собі довільно тлумачити функцію та призначення КВЕД. Це може призвести до позбавлення статусу платника єдиного податку, блокування податкових накладних, невидавання ліцензії для певних видів діяльності.