Газета «Приватний підприємець»
З 2019 року до ст. 268 ПКУ, яка регулює питання сплати туристичного збору, внесено істотні зміни, згідно з якими запроваджено, зокрема, нові ставки туристичного збору для внутрішнього та в’їзного туризму.
Внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, у пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях (пп. 14.1.277 ст. 14 ПКУ). Якщо з аналогічною метою прибули громадяни, які постійно не проживають на території України, – це в’їзний туризм.
Про нові ставки турзбору роз’яснюється в Базі знань ЗІР, категорія 123.02. Нові ставки збору запроваджено за кожну добу тимчасового розміщення особи в місцях проживання (ночівлі). Ці ставки прив’язані до розміру мінімальної зарплати (МЗП), установленої на 1 січня (звітного) податкового року, та становлять:
– для внутрішнього туризму – до 0,5% розміру МЗП (20,87 грн);
– для в’їзного туризму – до 5% розміру МЗП (208,65 грн).
Конкретні ставки збору запроваджуються рішеннями місцевих рад (пп. 268.3.1 ст. 268 ПКУ). Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ст. 268 ПКУ. Ними є:
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).