Равликова ферма: як вийти на ринки Європи

Марія Недвига, підприємець із Дніпропетровської області, має успішний екзотичний бізнес – вирощує равликів. Равлики для українців – нетрадиційна їжа, тож продукція не користується великим попитом на місцевому ринкові збуту. Незважаючи на це, сімейна справа приносить постійний прибуток. Марія відповіла на наші запитання.

– Чому ви обрали саме цей вид бізнесу?

– Почався наш проєкт із того, що одного разу в Європі я спробувала страву із середземноморських равликів. Потім ми з батьками побували в Італії, Іспанії, дізналися, що там люди щодня їдять молюсків. Ось тоді й прийшла ідея бізнесу на вирощуванні равликів. Ми проаналізували рентабельність такої ферми й вирішили, що можна стартувати, оскільки бізнес буде прибутковим.

– Скільки коштів вам знадобилося для відкриття цього проєкту?

– Наше фермерське господарство “Здравлик” ми створили 2017 року в с. Гречане Петриківського району, початковий статутний капітал – 1 млн грн. Для вирощування ми обрали харчового середземноморського равлика Helix Aspersa Muller та Maxima. Він коштує на порядок дорожче від виноградного й смачніший (середня ринкова ціна – $ 2 500 за 1 тонну живого равлика). Узагалі равликова ферма досить складно влаштована й потребує серйозних інвестицій. Для розвитку бізнесу ми використовували власні заощадження та кредитні гроші.

– Що потрібно підготувати для відкриття такого фермерського господарства?

– Я розповім на нашому прикладі. Спочатку ми облаштували пасовища зі спеціальними захисними щитами для випасу равликів, потім – теплиці для мальків. Маточне поголів’я привезли з Польщі. Починали з двох стад по 100 кг, це приблизно 13 000 молюсків. (Середня ціна маточного стада равликів – 10 000 євро за 1 тонну.)

Придбали поливальну техніку, інкубатори, холодильні камери. Адже на фермі важливо підтримувати вологість, температурний режим, освітлення. І ще потрібні спеціальні корми. Крім того, зробили систему каналізації для ферми й обладнали санітарний пропускник. Пізніше закупили устаткування для секреції та перероблення слизу: апарат для секреції слизу, сублімаційні сушарки, фільтрувальні машини.

Для початку потрібно зрозуміти весь процес вирощування молюсків не тільки теоретично, але й подивитися, як це працює насправді. Тож ми їздили до Польщі, Італії, побачили своїми очима. Ознайомилися з тим, у яких умовах там на фермах живуть равлики. А організовували вже все по-своєму, з огляду на наш клімат. Учитися в досвідчених виробників – це одна з умов успіху.

– Яку земельну ділянку займає ферма, скільки часу потрібно для вирощування дорослого равлика?

– Наше равликове господарство розміщується на 1 гектарі. Тут ми вирощуємо приблизно до 20 тонн товарного равлика. Маточний цех розраховано на 1 тонну маточного стада. Маточне поголів’я ми закладаємо в січні – лютому, для росту їм потрібно майже 8 місяців. З 1 тонни маточного стада можна виростити до 25 тонн молюсків.

– Хто вас підтримував на старті?

– Інформаційно нас підтримало Дніпропетровське інвестиційне агентство, створене при Дніпропетровській облраді: http://dia.dp.gov.ua/yak-rozpochati-biznes/. Його фахівці допомогли нам зв’язатися з Європейською мережею підприємств (Enterprise European Network). Ця найбільша мережа підтримки підприємництва працює в межах Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Саме там нам підказали, як вийти на міжнародні ринки. Які документи слід оформити та надали іншу інформацію.

– Знаю, що ви теж допомагали іншим підприємцям освоїти непросту справу – розведення равликів...

– Так, ми проводили навчання для підприємців, зокрема для вимушено переміщених осіб із Донбасу. Наша ферма “Здравлик” – соціальне підприємство, частину прибутку ми віддаємо на допомогу вимушено переміщеним особам.

Ділилися з ними своїми напрацюваннями, знаннями, практичним досвідом і технологією вирощування, аби підприємці могли відкрити свій бізнес і розвиватися далі.

– Ви продаєте равликів тільки для Європи чи й для українських ресторанів теж?

– На сьогодні ми мало продаємо живих равликів. Постачати до Європи молюсків як сировину – примітивно й низькорентабельно. Крім того, на зниження експорту вплинула епідемія: у Європі значно знизилося споживання равликів через обмеження роботи сфери громадського харчування. У нас в Україні культура споживання равликів дуже низька. Українці не їдять їх, а даремно. Склад м’яса равлика – 60% дієтичного білка; равлик багатий вітамінами, зокрема В12 та В6, залізом, магнієм, кальцієм, цинком, біологічними колагеном, алантоїном, гліколевої та гіалуронової кислоти. Користь цього дієтичного продукту очевидна.

Інша річ для бізнесу – перероблена продукція з додатковою вартістю, яка користується попитом. Так, рентабельність виробництва живого равлика майже 30%, а переробленої продукції набагато вище. Але наразі понад 90% українського сільськогосподарського експорту, на жаль, – це сировина, доля країн, що розвиваються. Тільки експорт високотехнологічної переробленої української продукції, а не сировини буде ламати старі стереотипи про нас, популяризувати нашу країну в Європі та світі. Не хизуючись, скажу, що наші продукти вже отримали міжнародне визнання.

– Так які ж продукти ви продаєте до Європи?

– Сьогодні ми виробляємо й переробляємо один із найунікальніших і дорогих равликових продуктів – равликовий слиз. Його широко використовують у косметології, медицині й харчовій промисловості. Ми виробляємо рідкий слиз і сухий ліофілізований порошок равликового слизу.

Після секреції сирого слизу його потрібно мікрофільтрувати й ліофілізувати в суху речовину – це, дійсно, космічні технології! І найдорожчий спосіб сушіння продуктів (порошок сушать із замороженого стану, минаючи рідку стадію, у вакуумі за мінусових температур). Під час висушування обсяг зменшується в 100 разів. Секреція й переробка равликового слизу здійснюється за технологією та на обладнанні Mucus pro. Равлики залишаються живими, й уже через кілька місяців вони дають новий цілющий слиз. Усю цю продукцію ми поставляємо на міжнародні ринки. Унікальні компоненти равликового слизу використовують у світовій фармацевтичній, харчовій та косметологічній промисловості.

Поряд із равликовим слизом ми виробляємо та експортуємо інший унікальний продукт – гідролізатний пептид, зроблений із м’яса равлика. І, звісно, традиційну засолену равликову ікру (середня ціна на ринку $ 500 – 1 500 за 1 кг). Додам, що це справжній делікатес, до того ж афродизіак. Ще ікра нормалізує рівень цукру в крові. На жаль, у нас в Україні таку ікру мало хто куштував, у світі ж її використовують у здоровому харчуванні.

– Що має зробити підприємець, аби налагодити продаж равликових продуктів до Євросоюзу?

– Спочатку потрібно зареєструватися в Українському реєстрі експортерів (реєстр експортних виробничих потужностей), а виробничі потужності повинні відповідати міжнародним стандартам (HACCP, ISO).

Також для експорту до Європи підприємець повинен зареєструватися в європейській системі переміщення вантажів тваринного та рослинного походження TRACES. А продукція експортується відповідно до Міжнародного ветеринарного сертифіката, до того ж український сертифікат імплементований геть не з усіма країнами. До речі, равликова продукція з України не оподатковується митом.

– У чому ваш рецепт успіху? Що порадите початківцям?

– Мій рецепт успіху такий: не зупиняюся на досягнутому. Думаю про перспективи, про створення нових продуктів, упровадження сучасних технологій. Почат­ківцям-рав­ли­ководам хочу дати пораду: добре поміркуйте над маркетингом, проаналізуйте ринок, визначте ринки збуту. Може, це будуть найближчі ресторани. Або ви домовитеся з оптовими імпортерами. А далі рекомендую виходити на наступний рівень – виготовляти перероблену продукцію. Ще бажаю сміливості, цілеспрямованості, інтегруватися на нові ринки. У нас чудова країна з багатими природними ресурсами та сприятливими кліматичними умовами, можна вирощувати інноваційні культури й створювати затребувані товари.

Віолетта Луньова, власний кореспондент

Від редакції

Редакцію зацікавила тема інформаційної підтримки малого та середнього бізнесу, яку надає Дніпропетровське інвестиційне агентство, створене при Дніпропетровській облраді. А також тема допомоги підприємцям із боку Європейської мережі підприємств EEN. Ми маємо намір розповісти про це докладніше в одному з найближчих випусків нашої газети.

Читайте нас в телеграм-каналі: https://t.me/chp_com_ua