5 лютого 2016 р. у Києві відбулась п’ята зустріч Українського Клубу корпоративних юристів та фінансистів. У зустрічі взяли участь 35 юрисконсультів та фінансових менеджерів, які представляли 29 компаній, що належать до великого та середнього бізнесу.
Радник адвокатського об'єднання «Спенсер і Кауфманн» Микола Ліхачов порекомендував тим, хто укладає договори з іноземними компаніями, використовувати арбітражні застереження і не боятися звертатися до арбітражу в разі виникнення спору. Також він розповів, що серед арбітражних інстанцій є «статусні», такі як LCIA (Лондонський міжнародний арбітражний суд) і ICC (Міжнародний арбітражний суд при ТПП в Парижі). Однак, існують і менш коштовні, які не поступаються якістю розгляду: SCC — так званий Стокгольмський арбітраж або VIAC — Віденський міжнародний арбітражний центр. У кожної свій регламент і свої розцінки. Хтось розраховує розмір зборів на основі погодинних ставок арбітрів, залучених до розгляду, інші використовують певний відсоток від суми позову. Однак, на думку пана Ліхачова, не варто думати, що арбітраж — це дорого. Адже за загальним правилом, всі арбітражні витрати зазвичай несе сторона, що програла. І тому, на чиєму боці право, не варто хвилюватися з приводу вартості. Принаймні турбуватися можна в меншій мірі.
Також читайте!
Серед корпоративних юристів та фінансистів розіграний сертифікат на квартальну передплату газети «Приватний підприємець»
У зв'язку з цим досить популярною стає послуга — так зване фінансування арбітражу/судового процесу третьою стороною. «Ми працюємо з низкою інвестиційних фондів, які повністю оплачують арбітражні збори і витрати на юристів, що представляють інтереси клієнтів у міжнародному суді або арбітражі. Це дуже зручний вихід із ситуації, коли у клієнта сильна правова позиція, але недостатньо грошей для оплати арбітражних зборів і витрат на юристів. За це фонди беруть собі певний відсоток від виграшу клієнта в спорі, який вони фінансують», — пояснив Микола Ліхачов, додавши, що в разі програшу, всі витрати залишаються на фонді, а український клієнт в цьому випадку не несе жодної копійки витрат. Фактично дана можливість вирівнює шанси платоспроможних і неплатоспроможних контрагентів в міжнародному арбітражі або іноземному суді.
Наступний спікер — Віталій Бобриньов, керуючий партнер адвокатського бюро Pragnum, поділився досвідом втілення мрії всіх судових юристів, розповівши про реальне забезпечення позову в господарському процесі на реальних прикладах. Рекомендації Віталія дозволяють автоматизувати процес підготовки заяв про забезпечення позову і підвищити їх ефективність, а підготовлений аналіз більш ніж 400 судових ухвал дав учасникам уявлення про найбільш популярні підстави для реалізації даного механізму.
Дмитро Жуков, партнер АБ Pragnum, розповів учасникам про те, як саме слід діяти, коли в суді доводиться мати справу з колегою-опонентом, який явно зловживає своїми процесуальними правами. Завдяки його виступу, керівники юридичних департаментів провідних компаній України дізналися кілька нових «па» в «брудних судових танцях» з подібними опонентами і навчилися гідно відбивати як типові процесуальні диверсії, так і деякі екзотичні зловживання.
Партнер, адвокат SAFIR Law & Finance Віталій Батуринський звернув увагу аудиторії, що у відповідності до ч. 3 р. ІІ Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, ФОП з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік здійснюються виключно з дозволу Кабміну України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Тобто, мораторій буде діяти принаймні ще 2016 рік. Та нагадав, що заборона проведення перевірок не діє на:
- господарюючих суб’єктів, які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
- перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій;
- перевірки повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ.
Разом з тим, мораторій для перевіряючих органів є досить умовним, тому що, як свідчить практика проведення перевірок у 2015 році, вони його обходять, призначаючи перевірки за допомогою своїх колег, а саме із залученням слідчих органів.
Тому слід звертати увагу на інформацію, яку ви надаєте у відповіді на запити слідчих органів в порядку ст. 93 КПК України, адже неякісно підготовлена відповідь стане приводом правоохоронним органам прийти до вас з обшуком/виїмкою документів та речей. Якщо ж до вас все ж таки прийшли з обшуком, перевіряйте підставу її проведення — зміст ухвали слідчого судді (ст. 164 КПК України), неодмінно викликайте адвокатів, адже вони вправі бути присутніми при інших паралельних слідчих діях (наприклад, при проведенні обшуку юрист суб’єкта господарювання не має права брати участь під час допиту). Також намагайтеся забезпечити достатню кількість свідків, перевіряйте порядок та процедуру ведення протоколу слідчим, фіксуйте всі дії слідчих протягом обшуку (бажана відеофіксація зі звуком, якщо немає такої можливості — письмово нотуйте кожний крок слідчих). Всі порушення викладайте в протоколі, обов’язково записуйте зауваження, з чим ви не згодні. Юрист має достойно витримати перший удар, для того щоб згодом з адвокатом захистити інтереси суб’єкта господарювання та його працівників.
Одним із інформаційних партнерів Клубу традиційно виступила газета «Приватний підприємець». В кінці зустрічі відбувся черговий розіграш призів від партнерів, у числі яких також був розіграний сертифікат на квартальну передплату газети. Його отримала Саліван Лілія, головний юрисконсульт ПАТ «Київобленерго» (www.koe.vsei.ua).
Наступна зустріч Клубу запланована на 4 березня 2016 р. Не пропустіть!
