Нарахування ЄСВ за період непрацездатності до та після встановлення інвалідності

Газета «Приватний підприємець»

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI, установлюється в розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з ч. 13 Закону № 2464 для підприємств, установ та організацій, фізосіб-підприємців, зокрема тих, які обрали спрощену систему оподаткування, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється в розмірі 8,41%.

Обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється відповідно до розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування зарплати, на яку нараховується ЄСВ (ч. 4 ст. 9 Закону № 2464).

Підтвердженням встановлення працівникові інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності (п. 7 р. III Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449).

Нарахування ЄСВ працівникові – особі з інвалідністю здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше від одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, та закінчується датою припинення інвалідності.

ДФС в ІПК від 23.02.2018 р. № 728/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснює, якщо працівник, перебуваючи на лікарняному, надає роботодавцеві довідку про встановлення інвалідності, то саме з дати надання довідки роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 8,41%. Якщо пізніше така особа надасть листок непрацездатності за період хвороби, коли працівникові не встановлена інвалідність, роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 8,41%, що діяв на день нарахування.

Якщо сумарний дохід працівника за місяць непрацездатності до встановлення інвалідності не перевищує розміру МЗП, ЄСВ роботодавцем нараховується на фактично нарахований дохід такого працівника.

Першого березня – граничний термін подання звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю